четвер, 30 червня 2022 р.

 

                                           Методична година 

для працівників бібліотек територіальних громад області на тему: «Порядок списання бібліотечних фондів: практичне заняття».


   30 червня фахівці Чернівецької ОУНБ ім. М. Івасюка провели методичну годину для працівників бібліотек територіальних громад області на тему: «Порядок списання бібліотечних фондів: практичне заняття».

Організатори: Марія Довгань, заступниця директорки з питань наукової роботи;

Алла Лупан, головна методистка НМВ.

Практичне заняття: Марина Ріга, завідувачка відділу обслуговування.

Технічне забезпечення та фото: Галина Добровольська, завідувачка   відділу інформаційних технологій та електронних ресурсів.

Учасників: 52 

 





 

Онлайн креатив-студія «Нові форми та методи роботи з молодими користувачами в епоху цифрової культури»


  

   29 червня на базі РТЦ відбулася  онлайн креатив-студія для працівників бібліотек територіальних громад області на тему «Нові форми та методи роботи з молодими користувачами в епоху цифрової культури».

  


Вступним словом бібліотекарів привітала директорка ЧОУНБ ім. М.Івасюка, голова ЧОВ ВГО УБА Наталія Філяк, яка розкрила важливість співпраці бібліотек та молоді, а також висвітлила рекомендації Ради з питань розвитку бібліотечної сфери Міністерства культури та інформаційної політики України  щодо списання літератури. 

     Заступниця директорки з питань наукової роботи, заступниця голови ЧОВ ВГО УБА Марія Довгань проконсультувала бібліотекарів  про можливості створення молодіжних просторів у бібліотеці згідно посібника ВГО УБА «Молодіжні простори в бібліотеках».

  


 Про зарубіжний досвід співпраці бібліотек з промоції читання серед молодих користувачів розповіла у своїй презентації головна методистка НМВ Алла Лупан.

   Завідувачка відділу абонементу філіалу обслуговування юнацтва Ірина 
Хліповська  
презентувала бібліотечну роботу з родинами вимушених переселенців, з якими проводяться майстер-класи, екскурсії, психологічні тренінги, казкотерапія тощо.

  


Цікавою була презентація завідувачки бібліотеки с. Усть-Путила – філії Мариничівського Центру культури і дозвілля  Усть-Путильської  сільської ради Надії Яновської  з досвіду створення і функціонування на базі книгозбірні молодіжного простору «Територія щастя», яка звернула увагу слухачів, що бібліотека має вийти за рамки обміну книг і стати громадським простором освіти, культури і дозвілля.

  Важлива робота бібліотек з молодіжною аудиторією проводиться на сторінках соціальних мереж, про яку розповіла завідувачка   відділу інформаційних технологій та електронних ресурсів Галина Добровольська, яка також надала методичні рекомендації з використання онлайн-платформ для безкоштовного навчання молодих користувачів.


 
Про успіхи у роботі з дітьми поділилася завідувачка методично-бібліографічного  відділу КУ «Чернівецька обласна бібліотека для дітей» Ніна Кадюк у презентації «Працюємо заради юного читача: виходимо за рамки стереотипів, орієнтуємося на зміни».

  Онлайн-захід завершився обміном ідеями та планами на майбутнє бібліотек щодо роботи з молодіжною аудиторією.

Модераторка креатив-студії – Марія Довгань.

Технічне забезпечення та фото Галина Добровольська.

Учасників онлайн-заходу – 40.


                                                        


"Молодіжний простір у бібліотеці: зона неформальної освіти, культурного відпочинку,  генерації та реалізації ідей і проєктів" - презентація Надії Яновської, завідувачки бібліотеки с. Усть-Путила – філії Мариничівського Центру культури і дозвілля  Усть-Путильської  сільської ради. Дивитися тут:


<iframe src="https://docs.google.com/presentation/d/e/2PACX-1vTN2fD95VcK3cUHrp7m6-ZYzg3-Wx3RmHrk-tPitEvQBWNLW2frbZKB3zordRFkVQ/embed?start=false&loop=false&delayms=3000" frameborder="0" width="960" height="749" allowfullscreen="true" mozallowfullscreen="true" webkitallowfullscreen="true"></iframe>







середу, 29 червня 2022 р.

 

Пріоритети культурної політики 

під час війни 


 Міністерство культури та інформаційної політики, Держмистецтв та Український інститут національної пам’яті разом з діячам культури і мистецтва сформулювали маніфест «Культурна консолідація задля перемоги», який визначає пріоритети культурної політики під час війни.

Як наголошується, доцільно зосередити та консолідувати зусилля на таких напрямках:

Далі тут:https://oth.nlu.org.ua/?p=6171

вівторок, 28 червня 2022 р.

 

               Українські книги не мають кордонів

В рамках проєкту «Книжки без кордонів» для українських дітей-біженців вже надруковано 100 тисяч примірників дитячих книжок. Наразі вони доступні у 14 країнах.

Проєкт «Книжки без кордонів» доносить до українських дітей знайомі історії, аби повернути українську книжку в дитячі життя. 

На сьогодні найбільше примірників можна знайти у:

• Польщі — понад 47,6 тисяч книжок;

• Литві – 15,5 тисяч примірників;

• Великобританії – 15 тисяч примірників. Далі тут: https://mkip.gov.ua/news/7315.html

пʼятницю, 24 червня 2022 р.

        

                              Актуалізація бібліотечних фондів 

в умовах військової агресії російської федерації.

  Сьогодні, на онлайн на сторінці Odesa National Scientific Library/ Одеська національна наукова бібліотека відбулося відкрите засідання Ради з питань розвитку бібліотечної справи  в якому взяли участь керівники та провідні фахівці бібліотек, представники органів державного управління, представники органів місцевого самоврядування, користувачі бібліотек та всі, хто цікавиться темою «Актуалізація бібліотечних фондів в умовах військової агресії російської федерації».

  Серед питань обговорення були:

· результати опитування щодо стану фондів публічних бібліотек, проведеного фахівцями Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого;

   ·      практика застосування у публічних бібліотеках України рекомендацій МКІП щодо актуалізації бібліотечних фондів у зв’язку зі збройною агресією росії проти України;

   ·    потреби користувачів бібліотек як ключовий фактор пришвидшення актуалізації ресурсів і послуг публічних бібліотек

   Бібліотечні фахівці у своїх виступах схилялися до того, що бібліотеки сьогодні мають працювати по – новому, позбуватися старих стереотипів в обслуговуванні користувачів, перетворюватися у освітні, мистецькі, цифрові хаби, створювати на базі бібліотек молодіжні, дитячі простори, коворкінг-центри, сенсотеки, медіатеки тощо.

  Щодо актуалізації фондів, то потрібно списувати стару, зношену літературу, позбуватися видань згідно рекомендацій МКІП у зв’язку зі збройною агресією РФ.

Фонд бібліотеки має бути орієнтований на потреби та запити користувачів місцевої громади.

 

понеділок, 20 червня 2022 р.

 Рішення робочої групи з оновлення змісту навчальних програм із зарубіжної літератури для 6-9 класів (2017), 10-11 класів (2017, рівень стандарту), 10-11 класів (2017, рівень профільний) закладів загальної середньої освіти від 13 червня 2022 р. (протокол № 2)


Зважаючи на масове вторгнення збройних сил російської федерації в Україну, психологічне й фізичне травмування українських дітей внаслідок воєнних дій держави-агресора, важливість розвитку культурних зв’язків України з цивілізованими країнами, зокрема засобами навчального предмета «Зарубіжна література», необхідність моральної підтримки учнівської молоді та зміцнення духовної сили української нації з допомогою надбань класичної й сучасної літератури світу, відсутність в умовах воєнного стану рецептивного контексту для вивчення творів російських і білоруських письменників у ЗЗСО, а також на результати широкого обговорення професійними спільнотами й громадськими організаціями вчителів і викладачів (Всеукраїнська спілка вчителів-словесників, Українська асоціація викладачів зарубіжної літератури) питання доцільності російської культури й літератури в умовах війни та на виконання наказу № 521 Міністерства освіти і науки України від 03.06.2022 р. «Про утворення робочих груп з оновлення змісту навчальних програм» робоча група УХВАЛИЛА: 

1. Оновити зміст навчальної програми із зарубіжної літератури для 6-9 класів (2017), вилучивши та/або замінивши твори російських і білоруських авторів на твори зарубіжних письменників відповідно до літературного процесу та з урахуванням вікових особливостей учнів/учениць (Додаток 1).

 2. Оновити зміст навчальної програми із зарубіжної літератури для 10-11 класів (2017, рівень стандарту), вилучивши та/або замінивши твори російських авторів на твори зарубіжних письменників відповідно до літературного процесу та з урахуванням вікових особливостей учнів/учениць (Додаток 2). 

3. Оновити зміст навчальної програми із зарубіжної літератури для 10-11 класів (2017, рівень профільний), вилучивши та/або замінивши твори російських авторів на твори зарубіжних письменників відповідно до літературного процесу та з урахуванням вікових особливостей учнів/учениць (Додаток 3). 

4. Рекомендувати перенести вивчення творчості Миколи Гоголя і Таїра Халілова до навчальних програм із української літератури. 5. Підкреслити важливість і актуальність навчального предмета «Зарубіжна література» як націєтворчого, духовно значущого поруч із навчальними предметами «Українська мова» і «Українська література». 

6. Рекомендувати авторам модельних програм із зарубіжної літератури внести відповідні зміни щодо російського і білоруського контенту. 

Рішення робочої групи з оновлення змісту навчальних програм із зарубіжної літератури для 6-9 класів (2017), 10-11 класів (2017, рівень стандарту), 10-11 класів (2017, рівень профільний) закладів загальної середньої освіти від 13 червня 2022 р. (протокол № 2) Рішення ухвалено одностайно.

 Члени робочої групи: 

ОЛЬГА НІКОЛЕНКО, д.філол.н., проф. (Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка), голова робочої групи; 

ВІРА АГЕЄВА, д.філол.н., проф. (Національний університет «Києво-Могилянська академія»);

 НІНА БЕРНАДСЬКА, д.філол.н., проф. (Київський національний університет імені Т.Г. Шевченка);

 ОЛЕНА ІСАЄВА, д.пед.н., проф. (Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова); 

ЛІДІЯ КАВУН, д.філол.н., проф. (Черкаський національний університет імені Б. Хмельницького); 

ЮРІЙ КОВБАСЕНКО, к.філол.н., проф. (Київський університет імені Б. Грінченка); 

ОЛЕНА КОТУСЕНКО, головний спеціаліст головного управління загальної середньої та дошкільної освіти директорату дошкільної, шкільної, позашкільної та інклюзивної освіти Міністерства освіти і науки України;

 НАТАЛІЯ РУДНІЦЬКА, учитель-методист української мови та зарубіжної літератури (Кам’янець-Подільський, ЗЗСО № 17); ВІКТОРІЯ ТУРЯНИЦЯ, директор Свалявського закладу ЗСО № 4 з поглибленим вивчення окремих предметів Свалявської міської ради Закарпатської області, учитель-методист зарубіжної літератури; 

ЛЮДМИЛА ЮЛДАШЕВА, к.філол.н., ст.викл. (Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського), відповідальний секретар робочої групи. 

За участі представників органів державної влади, громадських організацій, професійного середовища, преси: 

НАТАЛІЯ ПІПА, народний депутат, секретар Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій; ІННА КАНЧУГА, помічник народного депутата; 

ОЛЬГА СУТУЛА, директор Центру професійного розвитку педагогічних працівників Карлівської міської ради Полтавської області, член ГО «Українська асоціація викладачів зарубіжної літератури»; 

МАРИНА ВІТКО, учитель-методист опорного закладу «Ліцей № 1 імені Героя України Березняка Євгена Степановича» Помічнянської міської ради Кіровоградської області, член ГО «Українська асоціація викладачів зарубіжної літератури»; СВІТЛАНА БАК, учитель-методист Троянської філії Голованівського ліцею імені Т.Г. Шевченка, член ГО «Українська асоціація викладачів зарубіжної літератури»; 

СВІТЛАНА ЗЕЛІНСЬКА, учитель-методист закладу загальної середньої освіти № 4 Жмеринської територіальної громади Вінницької області, модераторка професійної фбгрупи вчителів української мови, української літератури та зарубіжної літератури «Лінгвістичні смаколики» (52 тис. учасників); СВІТЛАНА ТІХОНЕНКО, к.філол.н., учитель-методист комунального закладу «Навчально-виховний центр І-ІІІ ст. «Мрія» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області», член ГО «Всеукраїнська спілка вчителів-словесників»; ВІКТОРІЯ МАКАРЕНКО, учитель-методист Попаснянського ліцею № 1 Попаснянської міської громади Луганської області, член ГО «Всеукраїнська спілка вчителів-словесників»; ОЛЕКСАНДР РАТУШНЯК, к.пед.н., голова Кіровоградської обласної організації Всеукраїнського товариства «Просвіта»; ДМИТРО ЛЕБЕДЬ, головний редактор журналу «Зарубіжна література в школах України». 

ДОДАТКИ ДО РІШЕННЯ РОБОЧОЇ ГРУПИ тут: https://osvita.ua/doc/files/news/866/86629/Rishennya.pdf


 Заборона ввезення та розповсюдження книг з Росіх, Білорусі, тимчасово окупованої території України: нове в законодавстві України!

Верховна Рада України 19 червня на пленарному засіданні прийняла низку законів, законопроектів і постанов.

На які закони варто звернути увагу бібліотечним фахівцям?

   Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення обмежень на ввезення та розповсюдження видавничої продукції, що стосується держави-агресора, Республіки Білорусь, тимчасово окупованої території України“. Далі тут: https://oth.nlu.org.ua/?p=6123

пʼятницю, 17 червня 2022 р.

 

Позбутися російських впливів. "Мова об'єднує" закликає ВР невідкладно ухвалити три законопроєкти

"Перемогти російських загарбників, що хочуть знищити Україну й українців, можна лише завдяки цілеспрямованим спільним зусиллям: армії та народу, фронту і тилу, держави й суспільства.

Вирішальний двобій відбувається на фронті, де українські воїни виборюють майбутнє вільної України. Далі тут: https://texty.org.ua/fragments/106999/pozbutysya-rosijskyh-vplyviv-mova-obyednuye-zaklykaye-vr-nevidkladno-uhvalyty-try-zakonoproyekty/

Однак для перемоги необхідно не лише розбити вороже військо, а й рішуче звільнити нашу країну від руйнівних впливів «русского міра». І найперше – в культурно-інформаційному просторі, адже ця війна є насамперед війною за нашу ідентичність.

Спільнота «Мова об’єднує» підтримує дії влади, спрямовані на ухвалення законопроєктів, що звільняють український культурно-інформаційний простір від російських впливів і стимулюють розвиток національних культурних індустрій.

Ми закликаємо Верховну Раду України оперативно розглядати та підтримувати такі законопроєкти.

Найперше – невідкладно ухвалити в цілому законопроєкти 6287, 7459 і 7273-д, розроблені у співпраці громадянського суспільства, депутатів різних фракцій, виконавчої влади та культурних індустрій.

Законопроєкт 6287 «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання розвитку українського книговидання і книгорозповсюдження» внесений 64 депутатами з різних фракцій ще минулого року. Він передбачає підтримку книгарень, що продають книжки українською мовою, а також державні сертифікати на купівлю книг для дітей. Парламент ухвалив цей проєкт у першому читанні в січні 2022 року. Через шкоду, завдану війною книгарням та видавництвам, його актуальність ще більше зросла. Профільний комітет пропонує ухвалити цей закон у другому читанні та в цілому.

Не менш важливим є законопроєкт 7459 «Про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення обмежень на ввезення та розповсюдження видавничої продукції, що стосується держави-агресора, Республіки Білорусь, тимчасово окупованої території України». Його так само внесли депутати різних фракцій – загалом 51 співавтор включно з Головою Верховної Ради та його заступниками. Проєкт забороняє імпорт видавничої продукції з Росії та Білорусі, видання і продаж книг авторства громадян РФ, сприяє виданню книг українською мовою та перекладам на українську творів світової літератури, запроваджує механізми захисту від російської пропаганди. Профільний комітет пропонує ухвалити законопроєкт за основу і в цілому.

Розроблений у Комітеті з питань гуманітарної та інформаційної політики законопроєкт 7273-д «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки національного музичного продукту та обмеження публічного використання музичного продукту держави-агресора» передбачає заборону публічного виконання фонограм авторів і виконавців – громадян Росії, підтримку національного музичного продукту, збільшення частки української мови в радіоефірі, стимулювання трансляції україномовних дитячих та освітніх телепрограм. Комітет рекомендує ухвалити проєкт за основу і в цілому.

Звертаємо увагу, що ці законопроєкти напрацьовані й внесені на основі широкого консенсусу, підтримані представниками всіх фракцій парламенту, їх ухвалення є важливим для захисту національної безпеки й культурно-інформаційного простору. Зволікання з їх розглядом не може мати розумних виправдань.

Ми щиро сподіваємося, що Верховна Рада ухвалить в цілому законопроєкти 6287, 7459 і 7273-д вже на найближчому пленарному засіданні.

Ми також сподіваємося, що український парламент активізує зусилля з напрацювання й ухвалення всіх законодавчих актів, необхідних для повної деколонізації України, її звільнення від впливу Росії в усіх сферах суспільного життя".

ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА ДЕКОЛОНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКА МОВА

                Вебінар ВГО УБА та НБУ ім. Я. Мудрого 

        «Швеція ‒ Україна: співпраця у воєнний час»


   17 червня на платформі ZOOM відбувся вебінар ВГО УБА 
«Швеція ‒ Україна: співпраця у воєнний час»
, в якому взяли участь бібліотечні фахівці з усіх регіонів України та колеги-бібліотекарі зі Швеції. Всього до онлайн-заходу приєднався 71 учасник, серед них: Аня Фелтрейтер - директорка Публічної бібліотеки Мьйольбі (Швеція), К. Сівебрант - бібліотекарка Публічної бібліотеки  Мьйольбі   Я. Сошинська - 
виконавча директорка ВГО Українська бібліотечна, С. Кравченко - членкиня президії ВГО УБА, головна бібліотекарка науково-методичного відділу НБУ ім. Я. Мудрого, Т. Богуш - членкиня Президії ВГО УБА у 2018-2021 рр.,завідувачка науково-методичного відділу НБУ ім. Я. Мудрого, А. Лупан - головна методистка НМВ Чернівецької ОУНБ ім. М. Івасюка та інші учасники  . 

   Розпочала захід виконавча директорка ВГО Українська бібліотечна Я. Сошинська, яка наголосила, що Швеція - одна з перших країн, яка підтримала Україну під час російського нападу, а бібліотечна асоціація надала доступ до інстаграм-сторінки.   

   Закордонні колеги поділилися досвідом з надання послуг користувачам своїх бібліотек, а також шляхами залучення до читання дітей, молоді, маломобільних груп населення, людей поважного віку та інклюзивних користувачів. Крім того, іх увага приділяється національним меншинам та біженцям з інших країн,  у т.ч. з України.
.

  Серед інформаційного контенту бібліотекарів Швеції слід виділити те, що публічні бібліотеки та шкільні мають різні пріоритети діяльності. Згідно законодавства країни, в кожній школі функціонує шкільна бібліотека, а в кожному місті - публічна бібліотека.

  Також цікавим є той факт, що в Публічній бібліотеці м. Мьйольбі більший відсоток книг зарубіжних авторів, у т.ч. українських, твори яких закуповують у книжкових магазинах та видавництвах, що випускають матеріали українською мовою.

  Цікавою була розповідь-презентація завідувачки науково-методичного відділу НБУ ім. Я. Мудрого Т. Богуш, яка після російського вторгнення  виїхала до одного з міст Швеції і стала читачкою місцевої бібліотеки. 

 Наприкінці вебінару відбулося професійне спілкування між бібліотекарями двох країн у форматі "питання-відповідь" та щирі побажання миру в обох державах, Україні - якнайшвидшої перемоги над рашизмом, відбудови та розквіту, мирної праці.  

                                                    Слава Україні!

                                                    Разом переможемо!

Детальніше тут: https://oth.nlu.org.ua/?p=6117

      

    


четвер, 16 червня 2022 р.

 

Українське книговидання скоротилося на понад 50% від початку року

Видавництво книг в Україні скоротилося на 52% станом на 14 червня в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Про це свідчить статистика Книжкової палати України імені Івана Федорова, пише Forbes.

Від початку 2022 року вийшло 1655 книжок і брошур загальним тиражем 929 000 примірників.
У порівнянні з 2021-м видавництво скоротилося на 52% – роком раніше за такий самий період вийшло 3455 книжок і брошур тиражем 1,9 млн примірників.




Частка книжок і брошур, виданих українською мовою, зросла на 15%. Так, у 2021-м українськомовні книги становили 79%. У 2022-му – 94%.

Із початком російського вторгнення книжкова галузь сильно постраждала через низькі продажі й зупинені друкарні в Харкові. Там видають 80% накладів. Видавництва працюють віддалено, проте далі перекладу, редактури та верстки переважно справа не йде, бо стоять друкарські верстати, писав Forbes. У 20% компаній внаслідок бойових дій пошкоджено офіси та склади.

Найбільший книжковий ритейлер Yakaboo у березні не продав жодної паперової книги, лише електронні, бо з 24 лютого було заблоковано логістику і склад був під обстрілами. З 15 квітня продали 57 500 книжок. За три тижні травня – близько 84 000.

Не закритися компаніям допомогла програма «єПідтримка», яку запустили наприкінці 2021 року. На залишки від неї бізнес і жив перші місяці війни, розповідав Forbes Антон Мартинов, засновник видавництва «Лабораторія». За два місяці «єПідтримка» згенерувала 1,2 млрд грн продажів українським книгарням та видавцям. До пандемії увесь ринок оцінювали у 2,5 млрд грн, але у 2020-му продажі впали на 30–50%, а кожна пʼята книгарня закрилася.