четвер, 4 листопада 2021 р.

                     
               Писати українською, щоб читати українською

          На початку жовтня обрали щорічного переможця Нобелівської премії. Щороку автори з абсолютно різних частин світу на власному прикладі доводять: література – універсальна річ, яка ладна підкорити чимало людських сердець. Тут важливий талант і меседжі, які вона несе. Саме вони чіпляють за живе і роблять авторів відомими і вагомими.

          Стати лауреатом з літератури, звичайно, потребує нотки геніальності і відданості своїй справі. Якщо реально, на мою думку, сучасні українські автори можуть претендувати на найпрестижніші літературні відзнаки. І це не гучні слова. З такими творцями, як у нас, це може бути лише питанням часу.

Олександр Ткаченко Олександр Ткаченко , Міністр культури та інформаційної політики

               

                                   











середу, 3 листопада 2021 р.

 

          На що має поставити Україна - на розвиток креативних індустрій, книговидання, читання, медіаграмотності, кінематографу 

За словами Міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка, потрібно створити  гуманітарну стратегію, яка перетворить країну в потужний креативний та культурний осередок центральної і східної Європи.  І не тільки.

      Людський капітал в усьому світі вже давно став незамінним внеском в економіку. Адже він є невичерпним і, можна сказати, не має кордонів. Сфера виробництва, наприклад, залежить від ресурсів та потужності заводів, сфера продажу — від кількості та якості товарів і орендної плати. Людський потенціал — про професійність, майстерність, креативність, яка з роками за правильного підходу лише примножуватиметься.   Чи можливо трансформувати країну без розвитку людського капіталу та мотивації? Ні. Це довели, зокрема, креативні індустрії та культура під час карантину. Незважаючи на втрати, сектор згодом вийшов навіть у плюс.

Але… Без інвестицій в людський капітал — креативні індустрії, кіновиробництво, книговидання та інші сектори не показували б такі вражаючі результати. Саме тому країні потрібна стратегія гуманітарного розвитку (а не виживання).

Гуманітарна стратегія — ключ одразу до кількох дверей

Ми продовжуємо вести діалог про концепцію розкриття людського потенціалу в Україні та гуманітарну стратегію на рівні держави. Без розмитих фраз, а з чіткими KPI. Адже, хоч це і дивно, на 31-му році незалежності країни Стратегії людського потенціалу досі немає.

Розвиток креативних індустрій, книговидання, медіаграмотності, кінематограф мають стати єдиною гуманітарною стратегією. Зараз ми працюємо над її розробкою, зважаючи на нюанси кожної зі сфер, формуючи KPI та розширюючи можливості. Це та сама дорожня карта, яка до цього моменту переносилася і ставилася на паузу. Але це саме той елемент, без якого все перебуває в хаосі, який допоможе звести зусилля до ладу. І це стратегія розкриття людського потенціалу.

Ця стратегія буде спрямована на найцінніший ресурс — людський потенціал, розвиток ключових спроможностей українців. З такими потужними складовими, Україна має перспективи вийти в провідні світові рейтинги за конкурентоспроможністю та інноваційністю. Тож далі трохи більше про досягнення в гуманітарній сфері.

Креативні індустрії

Сектор креативних індустрій надає майже 4% доданої вартості України. Для порівняння: у Німеччині цей індикатор складає 3,3%, у Канаді - 2,7%. Наразі у сфері офіційно зайнято 350 тисяч людей. Понад третина мільйона українців генерує істотну кількість грошей в економіку країни. Використовуючи лише свої знання та талант. Це — рівень провідних європейських країн, яким можна пишатися.

Крім того, разом з ІТ сфера займає провідне місце в експорті послуг — 30% від загального експорту послуг країни.

Читання

Читання, на мою думку, має стати обов’язковим елементом дозвілля. Серед навичок, що міцно пов’язані з читанням: людський капітал, життєконструювання, кар'єрний розвиток… Насправді список невичерпний. Читання розвиває ерудованість та уяву, робить людей щасливими. За опитуванням УІК, задоволені життям серед читачів 57%, а нечитачів — 43%. Різниця чимала.

Воно також і про саморозвиток та знову ж таки освіченість нації (яка комплексно проходить через всю гуманітарну політику).

Інша сторона читання — економічна. Це книговидання, експорт книг. Аби підвищити відсоток читачів та створити комфортну екосистему для видавців. Збільшення накладів і перекладів на українську, поповнення бібліотечних фондів, гранти у сфері, збільшення асортименту видань та назв.

Медіаграмотність

Медіаграмотність — незамінна складова зрілого сучасного суспільства. Вона формує критичне мислення, без якого складно уявити існування в 21-му столітті. Перевірка інформації, недовіра до сумнівних джерел, вміння не піддаватися на провокації та вкиди в соцмережах чи ЗМІ. Інформаційна безпека і успішність політики в цьому напрямку базується на підвищенні рівня медіаграмотності в країні. Також запущено Національний проект з медіаграмотності «Фільтр», який надає можливості з підвищення рівня медіаграмотності серед всіх вікових груп населення: збирає курси, запускає ініціативи та тести. Довгостроковий виклик напрямку — звичайно, стратегія з медіаграмотності. Все це направлено на підвищення рівня критичного мислення в українців.

 Кіно

Кінематографу без людського капіталу взагалі не існує. Про досягнення сектора вже розповідав, але повторю, бо цим можна пишатися. Режисери, актори, продакшени, ресурси — все це в Україні представлено дуже гідно. Нас помічають за кордоном, з нами співпрацюють, в нас купують. Все це завдяки професійності людського капіталу. Судіть самі: 4 українські кінопроекти отримали підтримку у виробництві від Фонду EURIMAGES на загальну суму 715 тис. євро, українські кінопроекти представлені на міжнародних кінофестивалях та онлайн-виставках (Німеччина, Торонто, Лондон, Амстердам, Брюссель), спільні проекти із стрімінговим гігантом Netflix «The Last Mercenary» з Жан Клодом Ван Даммом та зйомки проекту «Інфініті» для французького CANAL+. Українське кіно представлено на Венеційському фестивалі та серед номінантів на «Оскар».

Наразі розроблено стратегію «Кінокраїна 2.0» та супутні законодавчі акти, які сприятимуть ще стрімкішому піднесенню сектору. Наша мета: $500 млн інвестицій в кінематограф до 2025 року. Це цілком реально. І ці цифри можуть бути вищими.

Як наслідок — можна буде не лише витрачати кошти держави на розбудову кіноіндустрії, але і залучати додаткові десятки та сотні мільйонів доларів в економіку країни у співпраці зі світовою кіноіндустрією.

Гуманітарна стратегія

Гуманітарна стратегія — ключ одразу до кількох дверей. І приклади, які я навів вище — реально вражають. Саме завдяки тому, що ці потужні сектори, які щороку б’ють власні рекорди, ми маємо створити умови для самореалізації громадян, вдосконалення законодавства, яке б захищало та гарантувало права.

Гуманітарна стратегія дозволить визначити маркери ідентичності українців, підняти діалог про цінності, свободу та відповідальність у суспільстві. Результат такого ефективного міжсекторального партнерства буде спрямований на кінцевого беніфіціара — людину. Громадянина, як особистість. І саме це перетворить Україну в потужний креативний та культурний осередок центральної і східної Європи. І не тільки. Ось чому розкриття її потенціалу — наше завдання.

 

Найбільш знаковою книжкою нашої Незалежності стала «Справа Василя Стуса» Вахтанга Кіпіані

Саме цю книгу обрали українці, голосуючи в проєкті «30 знакових книжок нашої Незалежності», результати якого Український інститут книги оголосив 27 жовтня.

Всеукраїнська інформаційно-просвітницька акція до 30-річчя Незалежності України «30 знакових книжок нашої Незалежності», зібрала 267 815 голосів, які віддали 34 797 українців з 15 вересня до 15 жовтня.

Найбільше голосів набрали книжки Вахтанга Кіпіані «Справа Василя Стуса» — 9535, «Триста поезій» та «Записки українського самашедшого» Ліни Костенко — 8233 та 8086 голосів, відповідно. Наступні в списку — «Чорний ворон» Василя Шкляра  — 6732 голосів; «Абетка» Івана Малковича — 6343 голосів.

«Особисто я абсолютно погоджуюсь з таким топ-30. Подібні конкурси вкрай вагомі для промоції читання загалом. Вони фокусують увагу на українській книзі, українських авторах. Хочу вірити, що більшість зі списку тридцяти увійдуть до плану обов’язкового прочитання кожним українцем. Бо знайомство з ними однозначно дасть поштовх читати українську книгу українського автора ще більше», – прокоментував Олександр Ткаченко, Міністр культури та інформаційної політики України. Дальше читайте  тут https://mkip.gov.ua/news/6320.html