пʼятницю, 12 листопада 2021 р.

 

Бібліотечні фонди: особливості формування, облік,   

систематизація, збереження  та популяризація  в громадах
  

   11 листопада 2021 року на базі Регіонального тренінгового центру Чернівецької ОУНБ ім. М. Івасюка відбувся позаплановий обласний онлайн семінар для працівників бібліотек територіальних громад області на тему «Бібліотечні фонди: особливості формування, облік, систематизація, збереження  та популяризація  в громадах». До онлайн-спілкування приєдналися 64 учасники.

    Розпочала захід заступниця директора з питань наукової роботи Марія Довгань з виступом «Інформаційні ресурси публічних бібліотек області». Роботу семінару продовжила головна методистка науково-методичного відділу Алла  Лупан з методичними рекомендаціями – презентацією  «Бібліотечні фонди: порядок обліку згідно нормативних документів», яка висвітлила систему обліку документів бібліотечного фонду: види, форми, методи згідно законодавчих матеріалів та нормативів.

  


 
Фаховий практикум «Інвентаризація документів як фактор збереження фондів бібліотеки» провела завідувачка відділу обслуговування користувачів Марина Ріга, зупинившись на всіх процесах переобліку.


   
  Завідувачка відділу каталогізування Раїса Повержук представила презентацію «Систематизація документів та організація каталогів і картотек за таблицями універсальної десяткової класифікації». Про популяризацію літератури від Українського інституту книги розповіла завідувачка відділу формування фондів Надія Наумчева.

 Досвідом роботи «Популяризація книги та розвиток читання шляхом розкриття

фонду»  поділилася  завідувачка відділу абонемента  Ірина Щудло, а також розповіла про впроваджену послугу «Онлайн замовлення книг». Презентаційний  огляд « Українська мова крізь призму довідкових видань: цікавинки сьогодення» провела  завідувачка відділу наукової інформації та бібліографії Олександра Гаврилюк.

  На завешення семінару між учасниками відбулося онлайн-спілкування в режимі «питання – відповідь».

Модератор заходу – Марія Довгань.

Технічне забезпечення – завідувачка відділу інформаційних  та електронних ресурсів Галина Добровольська.


 





 

 

середу, 10 листопада 2021 р.

 

Бібліотекарям Буковини на замітку!

Бібліоподорожі: Ополе, Польща 

   Перебуваючи за програмою обміну «Польський Еразмус для України» в місті Ополе, аспірантка ОНУ імені І.І.Мечникова і за сумісництвом співробітник сектору «Закордонне українство» ОННБ імені М. Горького Анна Петрова не могла оминути своєю увагою міську бібліотеку. Вона поділилася своїми враження про перебування у цьому популярному серед мешканців Ополе місці.


Бібліотекарі працюють з пристрастю

Бажання відвідати сучасну бібліотеку породжував не лише професійний інтерес: мешканці міста наполегливо радили відвідати в цьому місті саме бібліотеку: «Дуже цікаво проводять різноманітні заходи, і ще там чудова кав'ярня». Міська публічна бібліотека в Ополе імені Івана Павла ІІ є культурним закладом в підпорядкуванні місцевого самоврядування. Відкрита 1947 року. Зараз по філіях бібліотеки зібрано 310663 книжкових одиниць зберігання і більше 10406 мультимедійних записів. У 2014 році бібліотеку відвідало 461 616 осіб, з яких більше 35 559 зареєстрованих користувачів, яким було видано 648709 одиниць колекції.

 

Бібліотекарям Буковини на замітку!

Університетські бібліотеки Польщі: Краків, Вроцлав, Ополе

Під час річного стажування у Польщі аспірантка ОНУ імені І.І.Мечникова і за сумісництвом бібліотекар І категорії ОННБ Анна Петрова встигла відвідати бібліотеки одразу в трьох польських містах. 

Мова про бібліотеки трьох університетів: Яґелонського університету в Кракові, а також Вроцлавського та Опольського університетів.
Перша приємна новина для подорожуючих, які були б не проти під час відвідин Польщі зазирнути до книгозбірень: для того, щоб потрапити до університетської бібліотеки, не потрібно бути студентом чи викладачем цього навчального закладу – достатньо мати при собі документ, що посвідчує особу. Сайти бібліотек дуже зручні у користуванні, онлайн-каталог та електронні джерела доступні для всіх відвідувачів, а зареєстровані читачі (а також ті, хто заходить в онлайн-каталоги з території бібліотек та академмістечка відповідного університету) мають можливість перегляду повних текстів деяких матеріалів.

Яґелонська бібліотека в Кракові є надзвичайно популярною: всередині величезної надсучасної будівлі щодня стоять черги з бажаючих записатися. Тут можуть видати безкоштовний читацький на день або платний (за 10 злотих) постійний квиток. Така сама величезна черга на нульовому поверсі – для бажаючих взяти книги на абонемент або повернути з абонементу. Іноземці, які не навчаються в Яґелонському університеті, права брати книги на абонемент не мають. Усі замовлення приймаються виключно онлайн, тому читачі найчастіше замовляють книги з дому. Навіть якщо ви вже знаходитесь в будівлі бібліотеки і замовляєте книги для роботи в читальній залі, зробити паперове замовлення неможливо: необхідно скористатися або власним ноутбуком (на всій території бібліотеки діє безкоштовний Wi-Fi), або одним зі стаціонарних комп’ютерів, які розташовані по всіх поверхах бібліотеки.

Читач сам обирає, до якої з десятка читальних залів принести його замовлення. Пройти далі нульового поверху можна, лише залишивши верхній одяг у гардеробі, а сумки – в камері схову. Усі необхідні для роботи речі, включаючи ноутбук, можна покласти у пластикову корзину. Я обрала для роботи головну читальну залу. Приблизний термін очікування замовлення – півгодини. Співробітник в обмін на читацький видає читачеві номерок, де зазначений номер столу, за який відвідувач повинен сісти. Кожен стіл обладнаний лампою та двома вбудованими розетками – це стандарт для читальних залів всіх польських бібліотек. Словники, енциклопедії та популярні періодичні видання не потребують замовлення – їх можна самостійно брати з полиць у читальній залі. Бібліотека відчинена для читачів по буднях з 8.15 до 20.50 та з 9 до 16 години в суботу.

Відділи бібліотеки Вроцлавського університету розташовані в різних частинах міста, як правило, поруч з університетськими корпусами. Серед сторонніх відвідувачів особливо популярна найстарша будівля в самому серці міста, недалеко від площі Ринок. Поляки, пояснюючи мені, як її знайти, казали: «Ви її одразу впізнаєте: бібліотека, яка схожа на костел». Тут користувачам – не представникам цього навчального закладу –взагалі не потрібно нічого оформлювати: якщо ви плануєте замовляти книги лише до читальної зали, то достатньо на час роботи залишити співробітникам будь-який свій документ з фотографією. Тут ви теж отримаєте номерок з номером вашого столу і чекатимете на замовлення близько 20-30 хвилин. Графік роботи цього корпусу бібліотеки для читачів – по буднях з 8 до 20-ї години, по суботах – з 9 до 14-ї. По неділях відчинена головна читальна зала, але не працює зала з каталогами та реалізація замовлень – таким чином, в неділю можна працювати лише з тією літературою, яка знаходиться на полицях в читальній залі, або яку ви замовили заздалегідь.

Бібліотека Опольского університету, окрім головного корпусу, має ще 11 відділів, які знаходяться у відповідних корпусах університету. Читальна зала Головної бібліотеки працює з 8.00 до 19.00 по буднях та з 9.00 до 14.00 в суботу. У бібліотеці Опольського університету постійний читацький оформлять за 5 злотих. На ньому, як і на читацькому міської публічної бібліотеки в Ополе, немає фото користувача, бо головне в читацьких квитках всіх польських бібліотек – це номер та штрих-код. На сайті бібліотеки можна скористатися мультипошуковою системою PRIMO, каталогом Aleph, цифровою бібліотекою Polona та Сілезькою цифровою бібліотекою. Замовлення можна зробити також у паперовому вигляді – чекати доведеться не більше десяти хвилин. У Опольській бібліотеці номер на столі має світловий індикатор, який загориться, коли можна буде забрати своє замовлення.

Ще одна важлива риса, яка надзвичайно спрощує роботу відвідувачів: в бібліотеках та архівах Польщі можна вільно фотографувати книги і документи. Ксерокси (іноді вони навіть безкоштовні) відповідно не користуються популярністю.

Окремо хочеться відзначити привітність польських бібліотекарів та їх постійну готовність допомогти, порадити. Коли користувач не знає, як записатися, як замовити книгу, як працювати з каталогом, куди йти, що взагалі він хоче знайти – співробітники радо і з усмішкою допоможуть, знайдуть, підкажуть, зроблять замість тебе, намалюють карту, схему (наприклад, якщо читач хоче знайти інший корпус). Складається враження, що чим більше відвідувач потребує їх допомоги і підказок, тим більше вони йому раді.

На жаль, під час подорожі до Варшави не вистачило часу відвідати їх університетську бібліотеку (яка, за розповідями студентів Варшавського університету, під час сесії працює цілодобово). Ополе – зовсім невелике місто, центр найменшого польського воєводства. Відвідавши книгозбірні в трьох містах, два з яких є культурними столицями Польщі (а Вроцлав ще й «Культурною столицею Європи – 2016»), певна, що польський досвід влаштування бібліотечної роботи може бути корисним для українських колег. Але, звісно, доводиться враховувати і той факт, що на фінансування бібліотек у Польщі виділяють значно більше коштів, ніж в Україні.