Міжнародний форум
«Роль бібліотек в інтеграції населення у мирне життя» в межах проєкту «Бібліотека як безпечне місце»
7 грудня 2022 року відбувся міжнародний онлайн форум «Роль бібліотек в інтеграції населення у мирне життя» в межах проєкту «Бібліотека як безпечне місце», в якому взяли участь 60 бібліотечних працівників з усієї України та закордонні гості, у т. ч. головна методистка Чернівецької ОУНБ ім. М. Івасюка Алла Лупан.
Захід відбувся завдяки Goethe-Institutu в Україні та ВГО Українська бібліотечна асоціація. Модерували форум співзасновниця ГО «Бібліотека майбутнього», членкиня команди ГО "Безбар'єрність" Вероніка Селега та кандидат історичних наук, доцент, виконавча директорка ВГО Українська бібліотечна асоціація Ярослава Сошинська.
Привітали учасників кандидат наук із соціальних комунікацій, директорка Науково-технічної бібліотеки Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», президентка ВГО Українська бібліотечна асоціація Оксана Бруй, директор Goethe-Institut в Україні Фабіан Мюльталєр, майстер виробничого навчання навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності міста Києва, Державна служба з надзвичайних ситуацій Юрій Водолажський.
Серед виступаючих:
- доктор філософії (спеціальність: науки про здоров’я), педагог, дослідник питання післявоєнної травми (Німеччина) Удо Бер, який ознайомив присутніх з темою "Між упевненістю та виснаженням – як працює мир? Чим можуть допомогти бібліотеки і бібліотекарі?". Він зазначив, що бібліотеки ‒ це укриття, місця захищеності, осередки, що є прихистком для почуттів, зустрічей, культури, гідності, цінностей. 7 тез Удо Бера окреслюють потенційні виклики для бібліотек у період переходу до мирного життя.
-регіональна директорка Міжнародного інституту міжнародного співробітництва Німецької асоціації освіти дорослих - DVV (Грузія) Лалі Санталадзе виступила з темою "Освіта, мистецтво і культура як інструменти інтеграції та розвитку", в якій на прикладі Грузії запропонувала різноманітні заходи, креативні методи та інструменти, що можуть допомогти переселенцям подолати стрес, психологічні травми, сприятимуть їхній інтеграції зокрема та подальшому розвитку в цілому.
-бібліотекарка Goethe-Institut у Братиславі, доктор філософії (Словаччина) Тамара Заяцова підготувала виступ - презентацію "Ділимося, а отже турбуємося: «Бібліотека речей» у Goethe-Institut у Братиславі", в якій розповіла, що у бібліотеці Goethe-Institut у Братиславі крім книжок, періодики, DVD-дисків і інших (медійних) документів, типових для фондів бібліотек, є 50 речей з чотирьох різних сфер призначення. Головні чинники формування «бібліотеки речей»: по-перше, це речі широкого вжитку; по-друге, до них організується вільний доступ, щоб усі могли ними користуватися. Ідея створення бібліотеки речей мала амбітну мету: об’єднати людей і сформувати свідоме ставлення до власності. Доповнюють бібліотеку речей і тематичні семінари.
-асистентка відділу «Інформація та бібліотека" Goethe–Institut у Бандунзі (Індонезія) Фіта Андріанті розкрила тему "Участь громадськості створює сталі бібліотеки", в якій зазначила головні теми бібліотеки Goethe-Institut у Бандунзі - харчування і міське садівництво. На святкуваннях Chili-Fest і на святі садівництва бібліотека провела кілька різних заходів під гаслом «Міське садівництво: зроби сам». Зокрема, був облаштований тематичний куточок, безкоштовно роздавали насіння для вирощування рослин, ініціювали обмін рослинами і підготували стартовий набір для садівника. Завдяки цим заходам і підтримці партнерів на місцях вдалося залучити багато громадян, які потім об’єдналися в одну групу. Ці заходи добре продемонстрували, яке значення має бібліотечна робота для сталого розвитку. Бібліотеки можуть сприяти поширенню ідей, їхньому укріпленню у суспільстві, а також показувати, наскільки важливими є бібліотеки для громади.
-директор цифрового архіву INFOBIRO (Боснія та Герцеговина) Драган Голубовіч висвітлив тему "Бібліотеки у повоєнній Боснії та Герцеговині: роль, значення та майбутнє", в якій поділився інформацією, що з 1992 по 1995 роки бібліотеки, архіви та інші заклади культури Боснії та Герцеговини були частиною воєнних цілей і систематично знищувалися. Після закінчення війни в Боснії та Герцеговині заклади культури країни (зокрема бібліотеки) зіштовхнулися з проблемами, які мали подібні заклади в інших країнах Європи після завершення Другої світової війни. Поки в Боснії та Герцеговині тривала війна, бібліотечна парадигма зазнала змін. Адже коли війна почалася (1992 р.) інтернет і «цифра» тільки-но робили перші кроки, а на кінець війни (1996 р.) світ зрозумів, що без інтернету і «цифри» майбутнє неможливе. Бібліотекам вдалося відповісти на виклики постконфліктного суспільства, враховуючи соціальний і політичний контекст Боснії та Герцеговини, вони допомогли повернути громади до нормального життя, надавали різноманітні послуги та пропонували проєкти своїм користувачам. Також було закцентовано увагу на ролі недержавних бібліотек та заклику Девіда Ланкеса, автора "Атласу нового бібліотекарства", який нагадує бібліотекарям про їхню місію: покращувати суспільство, сприяючи освіченості мешканців своїх громад.
-заслужений працівник культури України, директорка Львівської обласної бібліотеки для дітей, віцепрезидентка ВГО Українська бібліотечна асоціація Лариса Лугова презентувала методичний посібник «Організація безпечного укриття у бібліотеці», який розміщений на сайті ВГО УБА.
-завідувачка відділом документів іноземними мовами ОУНБ ім.Д.І. Чижевського, м. Кропивницький (Україна) Лілія Яцкул поділилася "Концепцією бібліотечного укриття від переможця конкурсу проєктів «Бібліотека як безпечне місце»
Переклад:
З німецької мови - Тетяна Супрун, перекладачка, викладачка КНУ ім. Тараса Шевченка
З англійської мови -Крістіна Галустова, бібліотекарка Запорізької обласної універсальної наукової бібліотеки
