Про важливі здобутки
та амбітні плани бібліотечної галузі, розвитку читання, креативних індустрій та кіно на 2022 рік
Та у минулому році були і здобутки.
По-перше, схвалення Концепції Державної цільової програми розвитку народних художніх промислів на 2022-2025 роки. Вона має важливу місію: оновити економічну модель промислів як сектору креативних індустрій. Показати, що вони здатні створювати прибутки, бути актуальними на ринку, а майстри можуть займатись бізнесом. У серпні минулого року ми провели фестиваль художніх промислів «Український бренд. Етніка», де зібрали 47 майстрів — носіїв автентичних технік. Вони представили 12 видів народних художніх промислів. Традиційна майстерність у сучасному контексті привернула увагу багатьох медіа та зіркових амбасадорів, які популяризували промисли в масштабній інфокампанії. Саме такий актуальний підхід до народних промислів ми будемо впроваджувати й надалі.
По-друге, це підтримка діяльності бібліотек та розробка Стратегії розвитку читання «Читання як життєва стратегія». У 2021 році за програмою Українського інституту книги 617 бібліотек України поповнили фонди на понад 330 тисяч примірників книг на суму майже 50 мільйонів гривень.
Також парламент прийняв за основу зміни до Закону України «Про бібліотеки та бібліотечну справу». Цей законопроект розроблений МКІП спільно з Офісом Президента України, народними депутатами та із залученням широкого кола людей. Його прийняття створить законодавче підґрунтя для реформування бібліотечної справи з урахуванням кращого світового досвіду та вимог сучасного українського суспільства, сприятиме підвищенню якості послуг, що надаються бібліотеками.
По-третє, динамічний розвиток українського кінематографа. Минулоріч за державної підтримки у прокат вийшло 79 стрічок. Протягом останніх років фільми стають усе більш інклюзивними. Кіновиробники та організатори кінофестивалів поряд із субтитруванням почали застосовувати практику тифлокоментування фільмів.
Не можу не згадати про запуск Ради з креативної економіки при Кабміні. Рада об'єднала представників багатьох міністерств і державних установ, щоб краще координувати міжсекторальну політику у сфері креативних індустрій. Вона також потрібна для прямого діалогу між владою та бізнесом. Уже зараз діють робочі групи за напрямами моди, концертної індустрії, народних художніх промислів. Вони напрацьовують пропозиції для стимулювання секторів на державному рівні. Рада наближує один до одного владу та представників креативних індустрій, дає їм змогу говорити однією мовою.
За цей рік у МКІП також посилився аналітичний напрям. Спільно з Київською школою економіки ми провели кілька ґрунтовних досліджень про креативні індустрії — їхній вплив на економіку, податкові надходження, вперше в Україні обчислили мультиплікатори сфери. Можна сказати, що ми поставили на рейки і систематизували збір засадничих економічних даних у креативних індустріях. Це дає змогу бачити динаміку сфери та формувати політику, засновану на доказах.
За підтримки Британської Ради в України, стратегічного партнера МКІП, наш профільний директорат разом із Центром економічного відновлення розпочав дослідження освітніх потреб у сфері креативного підприємництва. Його мета — аналіз стану освіти та освітніх потреб у креативних індустріях, розробка практичних рекомендацій для розвитку бізнес-орієнтованих навичок в освітній системі креативних індустрій в Україні. Сподіваємося навесні вже презентувати перші результати дослідження.
Насамкінець згадаю про особливо приємне, а головне — відчутне для громадян досягнення: програму єПідтримка. За попередньою статистикою вакциновані українці масово витрачають тисячу гривень на книжки та кінотеатри. Можна говорити про успіх програми в адресній підтримці креативного бізнесу — саме того, що найбільше постраждав від карантину.
- Які пріоритети Вашої діяльності на наступний рік?
Почну з глобального: у 2022-му на нас чекає робота над проектом Стратегії розвитку креативних індустрій на 5 років. Я вважаю, що вона має бути чітка, лаконічна, дієва, заснована на даних. Стратегія фокусуватиметься на п'яти пріоритетних секторах: дизайн, мода, народні художні промисли, книговидання, концертна та музична індустрія. Кожен з них особливий, має свою специфіку, тому потребує своєї “дорожньої карти”. У процесі розробки Стратегії міністерство підтримує наш партнер — програма «Конкурентоспроможна економіка України» Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).
Я вже згадувала про схвалену Урядом Концепцію державної цільової програми з народних художніх промислів — цьогоріч розробимо і затвердимо безпосередньо саму програму. Вона міститиме вже конкретний план дій. Серед них — оновлення нормативної бази, зокрема закону «Про народні художні промисли», підвищення рівня підприємницьких навичок майстрів, популяризація промислів, таргетована підтримка носіїв традиційної майстерності. І звісно ж, запуск реєстру майстрів. Майстри, які потрапили в реєстр, матимуть право ставити на свої вироби спеціальне маркування. Це знак, що засвідчуватиме автентичність виробу та високу кваліфікацію умільця і водночас формуватиме бренд українських народних художніх промислів. Заходи державної програми мають підвищувати додану вартість виробів і посилювати спроможність майстрів. Чекаємо на відповідні пропозиції від областей. Адже саме регіони, як ніхто інший, розуміють цінність і специфіку місцевих художніх промислів.
Серед пріоритетів діяльності МКІП у 2022-му буде розширення аудиторії національних фільмів. Щиро сподіваюся, що наступного року ми зможемо повернути глядачів до кінотеатрів. Національний кінематограф має стати відкритим не тільки для мешканців великих міст, а й для тих, кому українське кіно зараз недоступне через брак кінозалів, дорогі квитки або особливості фізичного розвитку (обмежена мобільність, порушення зору, слуху тощо). Цього плануємо досягти через підтримку закупівлі мобільних пересувних цифрових комплексів та комплексів електронного кіно для показу стрічок в невеликих населених пунктах, підтримку реконструкції та технічного переоснащення кінотеатрів, стимулювання аудіодискрипції (тифлокоментування), титрування та перекладу кіно українською жестовою мовою, сприяння реставрації пам’яток національної кіноспадщини.
Пріоритетною у наступному році буде також сфера книговидання, тож продовжимо роботу над проєктом Стратегії розвитку читання, щоб вже у першому півріччі 2022 року працювати над детальним планом дій з її реалізації. Тут важливе завдання - це запровадження грантової підтримки для книговидавців, авторів, бібліотек. Це має підвищити читацьку активність українців, зробити доступними книжки, забезпечити впізнаваність українських авторів, а також сприяти підтримці авторів-початківців, підвищити спроможність та відповідальність бібліотек.
Варто згадати, що на 2022 рік Український інститут книги отримав рекордні 335,5 млн грн. Це передбачено у Державному бюджеті на поточний рік. Тож будемо спільно працювати в напрямку підтримки сфери книговидання, популяризації української літератури у світі та поповнення фондів бібліотек територіальних громад новими якісними виданнями.
Також очікуємо найближчим часом внесення змін до закону «Про бібліотеки і бібліотечну справу», щоб бібліотечні послуги ставали ще доступнішими та якісними, а попит на них тільки зростав.
- Як, на Вашу думку, загалом повинен розвиватися напрям, за який Ви відповідаєте у міністерстві?
На мій погляд, креативні індустрії в Україні потребують зміцнення інституційної спроможності. Є державні установи, які підтримують передусім сектор культури — неприбутковий, ціннісний, орієнтований на суспільне благо. Є ініціативи для стимулювання бізнесу. А креативні індустрії, що перебувають десь посередині, часто-густо залишаються поза фокусом як культурної, так і економічної державної політики. Їхні особливості не враховуються чинними програмами підтримки.
Тому я виступаю за створення Національного офісу розвитку креативних індустрій, що зосередиться саме на підтримці креативного бізнесу. У 2022 році було б добре сформувати правові та фінансові засади для його функціонування. І розробити чітке, узгоджене з креативною спільнотою бачення: яких специфічних інструментів потребує кожен сектор, як впровадити їх на рівні інституції. Адже коронакриза засвідчила, що настав час заглиблюватися в окремі креативні індустрії і окреслювати для них шляхи розвитку з урахуванням їхніх особливостей.
Я переконана, що тільки так можна сформувати якісний креативний продукт. Наприклад, національна кіноіндустрія має потенціал продовжувати нарощувати обсяги прибутків та приносити додану вартість для української економіки. Водночас вона є вразливою у зв’язку із жорсткою конкуренцією з боку зарубіжних кінокомпаній і повинна не поступатися у креативному, науковому, освітньому та матеріально-технічному аспектах конкурентам. Тому механізми надання державної підтримки мають бути максимально динамічними та адаптивними для кожного сектору.
https://mkip.gov.ua/news/6689.html
