пʼятницю, 17 червня 2022 р.

 

Позбутися російських впливів. "Мова об'єднує" закликає ВР невідкладно ухвалити три законопроєкти

"Перемогти російських загарбників, що хочуть знищити Україну й українців, можна лише завдяки цілеспрямованим спільним зусиллям: армії та народу, фронту і тилу, держави й суспільства.

Вирішальний двобій відбувається на фронті, де українські воїни виборюють майбутнє вільної України. Далі тут: https://texty.org.ua/fragments/106999/pozbutysya-rosijskyh-vplyviv-mova-obyednuye-zaklykaye-vr-nevidkladno-uhvalyty-try-zakonoproyekty/

Однак для перемоги необхідно не лише розбити вороже військо, а й рішуче звільнити нашу країну від руйнівних впливів «русского міра». І найперше – в культурно-інформаційному просторі, адже ця війна є насамперед війною за нашу ідентичність.

Спільнота «Мова об’єднує» підтримує дії влади, спрямовані на ухвалення законопроєктів, що звільняють український культурно-інформаційний простір від російських впливів і стимулюють розвиток національних культурних індустрій.

Ми закликаємо Верховну Раду України оперативно розглядати та підтримувати такі законопроєкти.

Найперше – невідкладно ухвалити в цілому законопроєкти 6287, 7459 і 7273-д, розроблені у співпраці громадянського суспільства, депутатів різних фракцій, виконавчої влади та культурних індустрій.

Законопроєкт 6287 «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання розвитку українського книговидання і книгорозповсюдження» внесений 64 депутатами з різних фракцій ще минулого року. Він передбачає підтримку книгарень, що продають книжки українською мовою, а також державні сертифікати на купівлю книг для дітей. Парламент ухвалив цей проєкт у першому читанні в січні 2022 року. Через шкоду, завдану війною книгарням та видавництвам, його актуальність ще більше зросла. Профільний комітет пропонує ухвалити цей закон у другому читанні та в цілому.

Не менш важливим є законопроєкт 7459 «Про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення обмежень на ввезення та розповсюдження видавничої продукції, що стосується держави-агресора, Республіки Білорусь, тимчасово окупованої території України». Його так само внесли депутати різних фракцій – загалом 51 співавтор включно з Головою Верховної Ради та його заступниками. Проєкт забороняє імпорт видавничої продукції з Росії та Білорусі, видання і продаж книг авторства громадян РФ, сприяє виданню книг українською мовою та перекладам на українську творів світової літератури, запроваджує механізми захисту від російської пропаганди. Профільний комітет пропонує ухвалити законопроєкт за основу і в цілому.

Розроблений у Комітеті з питань гуманітарної та інформаційної політики законопроєкт 7273-д «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки національного музичного продукту та обмеження публічного використання музичного продукту держави-агресора» передбачає заборону публічного виконання фонограм авторів і виконавців – громадян Росії, підтримку національного музичного продукту, збільшення частки української мови в радіоефірі, стимулювання трансляції україномовних дитячих та освітніх телепрограм. Комітет рекомендує ухвалити проєкт за основу і в цілому.

Звертаємо увагу, що ці законопроєкти напрацьовані й внесені на основі широкого консенсусу, підтримані представниками всіх фракцій парламенту, їх ухвалення є важливим для захисту національної безпеки й культурно-інформаційного простору. Зволікання з їх розглядом не може мати розумних виправдань.

Ми щиро сподіваємося, що Верховна Рада ухвалить в цілому законопроєкти 6287, 7459 і 7273-д вже на найближчому пленарному засіданні.

Ми також сподіваємося, що український парламент активізує зусилля з напрацювання й ухвалення всіх законодавчих актів, необхідних для повної деколонізації України, її звільнення від впливу Росії в усіх сферах суспільного життя".

ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА ДЕКОЛОНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКА МОВА

                Вебінар ВГО УБА та НБУ ім. Я. Мудрого 

        «Швеція ‒ Україна: співпраця у воєнний час»


   17 червня на платформі ZOOM відбувся вебінар ВГО УБА 
«Швеція ‒ Україна: співпраця у воєнний час»
, в якому взяли участь бібліотечні фахівці з усіх регіонів України та колеги-бібліотекарі зі Швеції. Всього до онлайн-заходу приєднався 71 учасник, серед них: Аня Фелтрейтер - директорка Публічної бібліотеки Мьйольбі (Швеція), К. Сівебрант - бібліотекарка Публічної бібліотеки  Мьйольбі   Я. Сошинська - 
виконавча директорка ВГО Українська бібліотечна, С. Кравченко - членкиня президії ВГО УБА, головна бібліотекарка науково-методичного відділу НБУ ім. Я. Мудрого, Т. Богуш - членкиня Президії ВГО УБА у 2018-2021 рр.,завідувачка науково-методичного відділу НБУ ім. Я. Мудрого, А. Лупан - головна методистка НМВ Чернівецької ОУНБ ім. М. Івасюка та інші учасники  . 

   Розпочала захід виконавча директорка ВГО Українська бібліотечна Я. Сошинська, яка наголосила, що Швеція - одна з перших країн, яка підтримала Україну під час російського нападу, а бібліотечна асоціація надала доступ до інстаграм-сторінки.   

   Закордонні колеги поділилися досвідом з надання послуг користувачам своїх бібліотек, а також шляхами залучення до читання дітей, молоді, маломобільних груп населення, людей поважного віку та інклюзивних користувачів. Крім того, іх увага приділяється національним меншинам та біженцям з інших країн,  у т.ч. з України.
.

  Серед інформаційного контенту бібліотекарів Швеції слід виділити те, що публічні бібліотеки та шкільні мають різні пріоритети діяльності. Згідно законодавства країни, в кожній школі функціонує шкільна бібліотека, а в кожному місті - публічна бібліотека.

  Також цікавим є той факт, що в Публічній бібліотеці м. Мьйольбі більший відсоток книг зарубіжних авторів, у т.ч. українських, твори яких закуповують у книжкових магазинах та видавництвах, що випускають матеріали українською мовою.

  Цікавою була розповідь-презентація завідувачки науково-методичного відділу НБУ ім. Я. Мудрого Т. Богуш, яка після російського вторгнення  виїхала до одного з міст Швеції і стала читачкою місцевої бібліотеки. 

 Наприкінці вебінару відбулося професійне спілкування між бібліотекарями двох країн у форматі "питання-відповідь" та щирі побажання миру в обох державах, Україні - якнайшвидшої перемоги над рашизмом, відбудови та розквіту, мирної праці.  

                                                    Слава Україні!

                                                    Разом переможемо!

Детальніше тут: https://oth.nlu.org.ua/?p=6117

      

    


четвер, 16 червня 2022 р.

 

Українське книговидання скоротилося на понад 50% від початку року

Видавництво книг в Україні скоротилося на 52% станом на 14 червня в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Про це свідчить статистика Книжкової палати України імені Івана Федорова, пише Forbes.

Від початку 2022 року вийшло 1655 книжок і брошур загальним тиражем 929 000 примірників.
У порівнянні з 2021-м видавництво скоротилося на 52% – роком раніше за такий самий період вийшло 3455 книжок і брошур тиражем 1,9 млн примірників.




Частка книжок і брошур, виданих українською мовою, зросла на 15%. Так, у 2021-м українськомовні книги становили 79%. У 2022-му – 94%.

Із початком російського вторгнення книжкова галузь сильно постраждала через низькі продажі й зупинені друкарні в Харкові. Там видають 80% накладів. Видавництва працюють віддалено, проте далі перекладу, редактури та верстки переважно справа не йде, бо стоять друкарські верстати, писав Forbes. У 20% компаній внаслідок бойових дій пошкоджено офіси та склади.

Найбільший книжковий ритейлер Yakaboo у березні не продав жодної паперової книги, лише електронні, бо з 24 лютого було заблоковано логістику і склад був під обстрілами. З 15 квітня продали 57 500 книжок. За три тижні травня – близько 84 000.

Не закритися компаніям допомогла програма «єПідтримка», яку запустили наприкінці 2021 року. На залишки від неї бізнес і жив перші місяці війни, розповідав Forbes Антон Мартинов, засновник видавництва «Лабораторія». За два місяці «єПідтримка» згенерувала 1,2 млрд грн продажів українським книгарням та видавцям. До пандемії увесь ринок оцінювали у 2,5 млрд грн, але у 2020-му продажі впали на 30–50%, а кожна пʼята книгарня закрилася.

середу, 15 червня 2022 р.

 

ПО ВСІЙ УКРАЇНІ МОЖУТЬ З'ЯВИТИСЯ ПРОСТОРИ ДЛЯ ЗАХИСНИКІВ І ЗАХИСНИЦЬ

По всій Україні можуть з'явитися простори для захисників і захисниць

Україна нині переживає повномасштабне російське вторгнення. Армійці повертаються з пораненнями додому на реабілітацію. Після завершення війни їхня кількість зросте в рази. Veteran Hub пропонує стати причетним до цього глобального завдання і долучитися до проєкту Плюс Плюс ++. Для участі потрібно заповнити анкету, скласти мотиваційний лист і подати повний аплікаційний пакет до 24 червня на електронну пошту: events@veteranhub.com.ua. Більше про відкритий простір Плюс Плюс ++ в ефірі Армія FM розповіла менеджерка проєкту Юлія Романовська. 

— Від самого заснування Veteran Hub до нас приходили запити відкрити простори по всій Україні. Восени 2021 року перші учасники запрацювали вісім просторів Плюс Плюс ++ для ветеранів АТО/ООС. Вони знаходяться в Ужгороді, Іванкові, Полтаві, Новомосковську та Новому Бугу. Ми прагнемо створити майданчики, де близькі захисників і захисниць зможуть побути серед своїх. Нові простори стануть точками, де громади зустрічатимуть ветеранів, що повертаються з війни. Тут можна зібратися малою групою на перегляд фільму, обговорити переживання й отримати підтримку людей зі схожим досвідом,  зазначила Романовська.

 

Держмистецтв оголосило конкурс на здобуття премії імені Шолом-Алейхема

Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти оголосило конкурс на здобуття премії імені Шолом-Алейхема.

Премія присуджується щорічно у березні, до дня народження Шолом-Алейхема, на конкурсних засадах письменникам, перекладачам, сценаристам, драматургам, які є громадянами України за кращі літературно-мистецькі твори, які популяризують духовно-культурні надбання українського та єврейського народів та сприяють поширенню позитивного іміджу України в світі.

Грошова винагорода до премії виплачується у розмірі 20 тис грн. Далі тут: https://mkip.gov.ua/news/7268.html

 

Держкомтелерадіо проводить конкурси на здобуття премій імені Лесі Українки, Максима Рильського та В'ячеслава Чорновола

Державний комітет телебачення і радіомовлення розпочав прийом заявок на участь у конкурсах на здобуття премій:

  • імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва за 2022 рік;

  • імені Максима Рильського за 2022 рік;

  • імені В'ячеслава Чорновола за кращу публіцистичну роботу в галузі журналістики.  Далі тут:https://mkip.gov.ua/news/7272.html