На що має поставити Україна - на розвиток креативних індустрій, книговидання, читання, медіаграмотності, кінематографу 

За словами Міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка, потрібно створити  гуманітарну стратегію, яка перетворить країну в потужний креативний та культурний осередок центральної і східної Європи.  І не тільки.

      Людський капітал в усьому світі вже давно став незамінним внеском в економіку. Адже він є невичерпним і, можна сказати, не має кордонів. Сфера виробництва, наприклад, залежить від ресурсів та потужності заводів, сфера продажу — від кількості та якості товарів і орендної плати. Людський потенціал — про професійність, майстерність, креативність, яка з роками за правильного підходу лише примножуватиметься.   Чи можливо трансформувати країну без розвитку людського капіталу та мотивації? Ні. Це довели, зокрема, креативні індустрії та культура під час карантину. Незважаючи на втрати, сектор згодом вийшов навіть у плюс.

Але… Без інвестицій в людський капітал — креативні індустрії, кіновиробництво, книговидання та інші сектори не показували б такі вражаючі результати. Саме тому країні потрібна стратегія гуманітарного розвитку (а не виживання).

Гуманітарна стратегія — ключ одразу до кількох дверей

Ми продовжуємо вести діалог про концепцію розкриття людського потенціалу в Україні та гуманітарну стратегію на рівні держави. Без розмитих фраз, а з чіткими KPI. Адже, хоч це і дивно, на 31-му році незалежності країни Стратегії людського потенціалу досі немає.

Розвиток креативних індустрій, книговидання, медіаграмотності, кінематограф мають стати єдиною гуманітарною стратегією. Зараз ми працюємо над її розробкою, зважаючи на нюанси кожної зі сфер, формуючи KPI та розширюючи можливості. Це та сама дорожня карта, яка до цього моменту переносилася і ставилася на паузу. Але це саме той елемент, без якого все перебуває в хаосі, який допоможе звести зусилля до ладу. І це стратегія розкриття людського потенціалу.

Ця стратегія буде спрямована на найцінніший ресурс — людський потенціал, розвиток ключових спроможностей українців. З такими потужними складовими, Україна має перспективи вийти в провідні світові рейтинги за конкурентоспроможністю та інноваційністю. Тож далі трохи більше про досягнення в гуманітарній сфері.

Читайте також:

Олександр Ткаченко

Що відбувається з українським кіно

Креативні індустрії

Сектор креативних індустрій надає майже 4% доданої вартості України. Для порівняння: у Німеччині цей індикатор складає 3,3%, у Канаді - 2,7%. Наразі у сфері офіційно зайнято 350 тисяч людей. Понад третина мільйона українців генерує істотну кількість грошей в економіку країни. Використовуючи лише свої знання та талант. Це — рівень провідних європейських країн, яким можна пишатися.

Крім того, разом з ІТ сфера займає провідне місце в експорті послуг — 30% від загального експорту послуг країни.

Читання

Читання, на мою думку, має стати обов’язковим елементом дозвілля. Серед навичок, що міцно пов’язані з читанням: людський капітал, життєконструювання, кар'єрний розвиток… Насправді список невичерпний. Читання розвиває ерудованість та уяву, робить людей щасливими. За опитуванням УІК, задоволені життям серед читачів 57%, а нечитачів — 43%. Різниця чимала.

Воно також і про саморозвиток та знову ж таки освіченість нації (яка комплексно проходить через всю гуманітарну політику).

Інша сторона читання — економічна. Це книговидання, експорт книг. Аби підвищити відсоток читачів та створити комфортну екосистему для видавців. Збільшення накладів і перекладів на українську, поповнення бібліотечних фондів, гранти у сфері, збільшення асортименту видань та назв.

Медіаграмотність

Медіаграмотність — незамінна складова зрілого сучасного суспільства. Вона формує критичне мислення, без якого складно уявити існування в 21-му столітті. Перевірка інформації, недовіра до сумнівних джерел, вміння не піддаватися на провокації та вкиди в соцмережах чи ЗМІ. Інформаційна безпека і успішність політики в цьому напрямку базується на підвищенні рівня медіаграмотності в країні. Також запущено Національний проект з медіаграмотності «Фільтр», який надає можливості з підвищення рівня медіаграмотності серед всіх вікових груп населення: збирає курси, запускає ініціативи та тести. Довгостроковий виклик напрямку — звичайно, стратегія з медіаграмотності. Все це направлено на підвищення рівня критичного мислення в українців.

 Кіно

Кінематографу без людського капіталу взагалі не існує. Про досягнення сектора вже розповідав, але повторю, бо цим можна пишатися. Режисери, актори, продакшени, ресурси — все це в Україні представлено дуже гідно. Нас помічають за кордоном, з нами співпрацюють, в нас купують. Все це завдяки професійності людського капіталу. Судіть самі: 4 українські кінопроекти отримали підтримку у виробництві від Фонду EURIMAGES на загальну суму 715 тис. євро, українські кінопроекти представлені на міжнародних кінофестивалях та онлайн-виставках (Німеччина, Торонто, Лондон, Амстердам, Брюссель), спільні проекти із стрімінговим гігантом Netflix «The Last Mercenary» з Жан Клодом Ван Даммом та зйомки проекту «Інфініті» для французького CANAL+. Українське кіно представлено на Венеційському фестивалі та серед номінантів на «Оскар».

Читайте також:

Ольга Данилюк

Як українська культура визначає ідентичність нації

Наразі розроблено стратегію «Кінокраїна 2.0» та супутні законодавчі акти, які сприятимуть ще стрімкішому піднесенню сектору. Наша мета: $500 млн інвестицій в кінематограф до 2025 року. Це цілком реально. І ці цифри можуть бути вищими.

Як наслідок — можна буде не лише витрачати кошти держави на розбудову кіноіндустрії, але і залучати додаткові десятки та сотні мільйонів доларів в економіку країни у співпраці зі світовою кіноіндустрією.

Гуманітарна стратегія

Гуманітарна стратегія — ключ одразу до кількох дверей. І приклади, які я навів вище — реально вражають. Саме завдяки тому, що ці потужні сектори, які щороку б’ють власні рекорди, ми маємо створити умови для самореалізації громадян, вдосконалення законодавства, яке б захищало та гарантувало права.

Гуманітарна стратегія дозволить визначити маркери ідентичності українців, підняти діалог про цінності, свободу та відповідальність у суспільстві. Результат такого ефективного міжсекторального партнерства буде спрямований на кінцевого беніфіціара — людину. Громадянина, як особистість. І саме це перетворить Україну в потужний креативний та культурний осередок центральної і східної Європи. І не тільки. Ось чому розкриття її потенціалу — наше завдання.

 

Найбільш знаковою книжкою нашої Незалежності стала «Справа Василя Стуса» Вахтанга Кіпіані

Саме цю книгу обрали українці, голосуючи в проєкті «30 знакових книжок нашої Незалежності», результати якого Український інститут книги оголосив 27 жовтня.

Всеукраїнська інформаційно-просвітницька акція до 30-річчя Незалежності України «30 знакових книжок нашої Незалежності», зібрала 267 815 голосів, які віддали 34 797 українців з 15 вересня до 15 жовтня.

Найбільше голосів набрали книжки Вахтанга Кіпіані «Справа Василя Стуса» — 9535, «Триста поезій» та «Записки українського самашедшого» Ліни Костенко — 8233 та 8086 голосів, відповідно. Наступні в списку — «Чорний ворон» Василя Шкляра  — 6732 голосів; «Абетка» Івана Малковича — 6343 голосів.

«Особисто я абсолютно погоджуюсь з таким топ-30. Подібні конкурси вкрай вагомі для промоції читання загалом. Вони фокусують увагу на українській книзі, українських авторах. Хочу вірити, що більшість зі списку тридцяти увійдуть до плану обов’язкового прочитання кожним українцем. Бо знайомство з ними однозначно дасть поштовх читати українську книгу українського автора ще більше», – прокоментував Олександр Ткаченко, Міністр культури та інформаційної політики України. Дальше читайте  тут https://mkip.gov.ua/news/6320.html

 

             Збільшення видатків на читання:

   пропозиції МКІП у проєкті Державного бюджету на 2022 рік

Міністерство культури та інформаційної політики ініціює у проекті Державного бюджету на 2022 рік збільшення видатків на читання. Пропонується збільшити обсяг фінансування Українського інституту книги, зокрема спрямувати частину коштів на оновлення бібліотечних фондів. Про це повідомив Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко під час зустрічі з працівниками бібліотек.

«Сподіваємося на виділення цих коштів. Дякуємо в цьому аспекті Комітету з гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради, який підтримав запит на додаткове фінансування культури і культурних індустрій від МКІП», - зазначив Олександр Ткаченко.

У 2020 році МКІП спільно з УІК:

• реалізували програму грантової̈ підтримки під час пандемії̈ на суму 81,42 млн грн;
• передали 380 972 книги від 79 видавців до 606 публічних бібліотек в рамках програми придбання книжкової̈ продукції̈.

Цього року:

• розробили зміни до закону про бібліотеки і бібліотечну справу, а також проект Стратегії розвитку читання на 2021 – 2025 роки;
• буде закуплено 331 077 книг від 86 видавців для 616 публічних бібліотек на суму 48 млн грн;
• 1000 публічних бібліотек поповнять 112 книжок, виданих до 30-річчя Незалежності України, на це виділено 31,4 млн грн.

У планах - регулярне поповнення бібліотечних фондів, гідні умови праці для бібліотекарів, оновлення приміщень бібліотек, їх трансформація та запуск креативних хабів. Без цього сприяти розвитку читання в нашій країні майже неможливо. Саме тому стратегія з розвитку читання має окремий блок, що стосується бібліотек.

Олександр Ткаченко привітав працівників бібліотек з їх професійним святом – Всеукраїнським днем бібліотек, яке відзначається сьогодні, і вручив їм подяки МКІП.

«Бібліотекар - це професія, яка пов’язана не просто з просвітою дітей та дорослих. Це дійсно високоосвічені люди, експерти, яких об’єднує любов до читання. І які передають свою любов відвідувачам, допомагаючи знайти ту саму омріяну книжку. Завдяки роботі бібліотекарів зростає кількість читаючого населення та формується критичне мислення», - сказав Міністр.

 

II обласний онлайн  Ярмарок 

бібліотечних послуг

«Це цікаво місцевій громаді»

   28 вересня 2021 року, напередодні відзначення професійного свята Всеукраїнського дня бібліотек, на базі РТЦ Чернівецької ОУНБ ім. М. Івасюка в онлайн-форматі відбувся перегляд  відеоекспозицій учасників Ярмарку бібліотечних послуг.

  Головним координатором підготовки та проведення Ярмарку була  

обласна універсальна наукова бібліотека імені Михайла Івасюка, яка здійснювала його організаційне, методичне, консультативне та інформаційне забезпечення. Співорганізатор Ярмарку - Чернівецьке обласне відділення Всеукраїнської громадської організації «Українська бібліотечна асоціація» (ЧОВ ВГО УБА).

  Ярмарок проводився з метою  виявлення, популяризації та   сучасних бібліотечних послуг, творчих ініціатив, оригінальних, нестандартних ідей, які сприяють успішному розвитку громад, підвищують суспільний статус бібліотеки і бібліотекаря, обміну креативним досвідом.

  До участі у Ярмарку було надіслано 19 заявок від міських, селищних та сільських  територіальних громад області – членів ЧОВ ВГО УБА. Після попереднього перегляду журі для онлайн показу відібрало 12 відепрезентацій, в яких висвітлено дійсно нові, сучасні, креативні послуги.

  Під час перегляду робіт журі звертало увагу на відповідність темі послуги,

інноваційність, логічність, чіткість викладення презентацій, впровадження послуги в роботу бібліотек, а також наявність рекламної продукції, пов’язаної з темою послуги.

  Перше місце отримала центральна бібліотека Централізованої бібліотечної системи Сокирянської міської ради за представлену послугу «Креативний бібліопростір Hand Made» (бібліотека – територія творчості).

   Друге місце посіла Сторожинецька центральна бібліотека  КЗ «Централізована бібліотечна система» Сторожинецької міської ради за проєкт «Навчайся та читай найкраще з бібліотекою» (креативна промоція читання, у т.ч. через соціальні мережі).

  Третє місце здобула Чорногузівська сільська бібліотека Вижницької 

територіальної громади за презентацію «Маленька територія – великі можливості» в рамках проєкту з екологічного інформування та виховання  дітей та молоді своєї громади «За чисте довкілля».

   Переможці Ярмарку отримали цінні подарунки від ЧОВ ВГО УБА.

   Поза конкурсом продемонструвала свою презентацію – послугу КУ «Чернівецька обласна бібліотека для дітей» спільно з Управлінням патрульної поліції в Чернівецькій області  під назвою Аудіопроєкт «Reised by books – вихований книжками» (аудіоподкасти на допомогу онлайн-школі).

  На платформі «Zoom» учасники онлайн Ярмарку змогли в прямому ефірі побачити презентації заключного етапу та висловити свої думки та побажання.

   Модераторка заходу – Алла Лупан, головна  методистка науково-методичного відділу обласної книгозбірні   

    Сучасні послуги бібліотек територіальних області, презентованих на Ярмарку будуть узагальнені і запропоновані для впровадження в практику роботи бібліотек.

 

.

  

 

         Професійне навчання бібліотекарів:

            методичне партнерство та співпраця

   

   22 вересня 2021 року в рамках Угоди про співпрацю між Навчально-методичним центром професійно-технічної освіти у Чернівецькій області та ЧОУНБ ім. М.Івасюка головна методистка науково-методичного відділу обласної бібліотеки Алла Лупан взяла онлайн участь у круглому столі бібліотечних працівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти на тему «Організація та планування роботи бібліотек ЗП(ПТ)О на 2021/2022 навчальні роки. Інновації в інформаційно-масовій роботі бібліотек ЗП(ПТ)О».

У презентаційному виступі «Нові можливості в інформаційно-масовій роботі бібліотек як вимога часу» головна методистка ОУНБ висвітлила спектр дистанційних послуг бібліотек територіальних громад області під час адаптивного карантину, розкрила зміст найбільш цікавих онлайн – послуг та івентів публічних бібліотек для користувачів своїх громад. Вона акцентувала увагу присутніх на важливості діджиталізації в бібліотечній роботі та використанні навчальних платформ, у т.ч. «Дія. Цифрова освіта».

    У зв’язку з поширенням коронавірусної інфекції бібліотеки Буковини  продовжують вишукувати нові можливості інформаційно-масової роботи, впроваджувати нові форми роботи для своїх користувачів.  Акцент фізичної доступності змістився в бік активностей на сайтах, блогах та в соціальних мережах. Бібліотеки із сталою практикою дистанційної комунікації з аудиторією і надалі продовжують надавати послуги,  розширюючи їх спектр.

  З формами та методами дистанційного обслуговування користувачів громади головна методистка познайомила присутніх у відеопрезентації «Бібліотека в режимі дистанційної роботи» Публічної книгозбірні Кам’янецької територіальної громади.

 На завершення виступу Алла Лупан запропонувала головні напрямки для координації роботи ЧОУНБ ім. М. Івасюка та Навчально-методичного центру професійно-технічної освіти у Чернівецькій області, а також наголосила на співпраці між публічними бібліотеками територіальних бібліотек області та бібліотеками професійної (професійно-технічної) освіти задля популяризації книги та читання серед молодіжної аудиторії.

30 знакових книжок часів Незалежності

   15 вересня розпочалося онлайн голосування на сайті проєкту «30 знакових книжок нашої Незалежності». Кожен українець зможе взяти участь у формуванні визначного списку до 15 жовтня цього року. Для цього потрібно обрати одну чи одразу 30 книжок зі 100 запропонованих на сайті. Книжки, які отримають найбільшу кількість голосів, сформують ТОП-30.https://mkip.gov.ua/news/6080.html 

 

                 Робочий візит бібліотеками Новоселиччини                                             

  15 вересня 2021 року заступниця директора з наукової роботи Марія Довгань та головний методист науково-методичного відділу Чернівецької обласної наукової бібліотеки ім. М. Івасюка Алла Лупан  в рамках акції «Обласні бібліотеки – бібліотекам ТГ» відвідали бібліотечні заклади Новоселицької, Ванчиковецької та  Топорівської територіальних громад.

   Поїздка відбулася з метою ознайомлення з бібліотечним обслуговуванням  в умовах територіальних громад та подальшої партнерської співпраці між обласною універсальною науковою бібліотекою ім. М. Івасюка та бібліотеками територіальних громад .

   КУ «Новоселицька публічна бібліотека» Новоселицької  ради є базовою бібліотекою Новоселицької територіальної громади , в якій функціонують 13 бібліотек.

  У 2021 році книгозбірня виграла в конкурсі Буковинського культурного фонду для підтримки творчих ініціатив з проєктом «Медійна лабораторія вільного простору «Бібліотека у сквері».

   Бібліотекарі  разом з мешканцями громади задіяні в  програмі «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» (DOBRE) та проекті  Структури ООН Жінки в Україні «Просування гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок в рамках реформи децентралізації в Україні». Отримані кошти громада вирішила спрямувати на дооблаштування медійної лабораторії вільного простору «Бібліотека у сквері».

  Ванчиковецька територіальна громада вирішує питання створення Центру культури і дозвілля (с. Ванчиківці), в якому бібліотека займе своє місце.  

  На сьогодні  у Топорівській територіальній громаді послуги користувачам надає одна бібліотека (с. Топорівці) , в якій проводиться ремонт та осучаснення бібліотечного простору .

    В результаті візиту були підписані договори про співпрацю ОУНБ ім. М. Івасюка з Новоселицькою та  Топорівською ТГ на предмет спільної узгодженої діяльності щодо реалізації державної політики в галузі бібліотечної справи