Що робити з російськомовними книжками

 в публічних бібліотеках?

Особиста думка методиста.

Після повномасштабного військового вторгнення в Україну увесь цивілізований світ вразили масштаби російського державного терору. Щодня в нашій країні під ракетними обстрілами, бомбардуванням касетними та запальними бомбами, розстрілами з танків та автоматів гинуть мирні громадяни, включаючи дітей, жінок, літніх людей, інвалідів…
Факт державного тероризму з боку Російської Федерації, неонацистський характер її політичного, тоталітарного режиму, став очевидним для всього світу.
Не останню роль у поширенні ідеології тероризму  відіграла російська культура, яка стала її потужним інструментом пропаганди. Важливо й те, що всі імперські захоплення, політичні та військові операції супроводжувались наративами, які насамперед створювалися в її літературі.
Якими ж можуть біти першочерговими кроками
«Бо дорогу бомбам і танкам завжди прокладають книжки, і зараз ми стали прямими свідками того, як долю сотень мільйонів вирішує вибір лектури. Час зробити ревізію на своїх книжкових полицях», – зазначила у своєму нещодавньому есе Оксана Забужко (повний текст есе «З уроків великого блефу: чому 40 мільйонів українців кинули на поталу «серійному вбивці» див. тут ) .
На мою думку,  в реаліях війни першочерговими практичними діями з боку  публічних бібліотек може бути : 

Далі тут:https://oth.nlu.org.ua/?p=5941

1. Призупинення:

– з 2022 року закупівлі книжкової продукції виданої в росії, тим паче, що Держкомтелерадіо  своїм наказом від 06.03.2022 р. за № 94 припинив видачу та зупинив дії дозволів на ввезення видавничої продукції з території держави-агресора;
– заміни книжок, втрачених (пошкоджених) читачами, книжковою продукцією з росії;
– прийому подарункових видань (від користувачів, меценатів, друзів бібліотеки і т.п.) – книжок та журналів, виданих в росії;
– замовлень на  документи або їх копії по міжбібліотечному абонементу з росії;

2. Відмова від популяризації (в режимі онлайн та офлайн) книжкових/періодичних видань з РФ під час проведення творчих заходів/акцій, організації книжкових виставок, переглядів, оглядів і т.п.       // хочеться вірити, що цьогоріч до 9 травня соцмережі не заполонять світлини книжкових виставок, на яких експонуються міфи радянської доби)

3. Виключення із щорічних планів роботи ПБ заходів, спрямованих на відзначення пам’ятних дат і ювілеїв російських письменників, громадських, культурних та ін. її діячів.

4. Вилучення з БФ міських, селищних, сільських публічних бібліотек російської книжкової продукції :

• яка спрямована на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, спотворення історичних подій, пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини, здоров’я населення;
• російських авторів, які долучились у 2022 році до акцій та підписних листів у підтримку рішення президента росії розпочати військову  агресію в Україні (витяг із списку прізвищ письменників, твори яких можуть знаходитись у БФ бібліотек  громад наприкінці допису).

5. Розглянути можливості щодо  перейменування  ПБ – відмовитись від імен російських письменників та інших її діячів

    Подальша ревізія БФ міських, сільських, селищних публічних бібліотек потребує консолідованих відповідей на цілу низку гострих питань.
Наприклад, щодо:
❓  Доцільності розміщення у відкритому доступі (абонементів, кімнат і т.п.) російської та російськомовної літератури, а також документів, виданих за радянські часи;
❓ Місцезнаходження творів представників з так званою межовою культурною ідентичністю або з ознаками подвійної ідентичності – російської та української;
❓ Долі російськомовних творів американської, англійської, бразильської, іспанської, італійської, німецької, польської, французької та інших літератур у разі відсутності україномовного перекладу ( у більшості ПБ відсутні примірники україномовного перекладу);
❓ Критеріїв  списання російських, російськомовних видань, а також літератури,  виданої за радянські часи ;
❓ Реальності  прийняття на законодавчому рівні положення щодо обов’язковості з боку місцевої влади виділяти кошти, яких вистачило б на закупівлю 0,25 примірника на кожного мешканця територіальної громади (розуміємо, що в країні завдання №1 – перемогти ворога та відновити інфраструктуру)
та ін.
Спілкуючись із колегами, пересічними громадянами, користувачами місцевої бібліотеки почула безліч думок щодо ревізії та актуалізації БФ.
Особистісний висновок – процес дерусифікації бібліотечних фондів з погляду української нарації потребує системного,  вдумливого, раціонального і аж ніяк не емоційного процесу прийняття рішень.
Тому,  дозволю нагадати про окремі історичні та діючі факти щодо заборони та знищення книжок:

• Незабаром після приходу до влади націонал-соціалістів у 1933 році по всій Німеччині були спалені книги з метою знищення «ненімецької» літератури. До цього було опубліковано список письменників, яких слід заборонити. Серед них: Франц Кафка, Б. Лев Фейхтвангер, Макс Брод, Генріх Гейне, Бертольт Брехт, Курт Тухольський, Генріх Манн, Ернст Марія Ремарк, Еміль Золя, Джек Лондон та ін.

Ця подія залишилась у пам’яті людства потужним символом тоталітарної тиранії, культурного варварства та безжальної ідеологічної війни, розв’язаної нацистами (Джерело: Рідел Андерс. Книжкові злодії: Про нацистські розкрадання бібліотек Європи та про спроби повернути літературну спадщину / пер. зі шведськ. В. Криницький. – Харків : Вид-во «Ранок» : Фабула, 2020. – 400 с.

• Під час авторитарного режиму диктатора Франсіско Франко в Іспанії було запроваджено жорстку цензуру. Влада франкістів контролювала книжки, які були видані, і ті, що вже існували . Так, у Ла-Коруньї у 1936 році було споруджено багаття з книг з бібліотеки Сантьяго Касареса Кіроги. У 1939 році на святкування Книжкового фестивалю Іспанський університетський союз спалив книги Вольтера, Ламартіна, Маркса, Фрейда, Руссо. У Барселоні відразу після Громадянської війни було знищено 72 тонни книг видавництв, державних і приватних бібліотек . З публічних бібліотек були вилучені твори: «Селестина» Фернандо де Рохаса; Осіння соната,Валле-Інклана;  Повні поезії , Антоніо Мачадо; Бунт мас , Ортега-і-Гассет; Війна і мир , Толстого Л.; Злочин і кара , Достоєвського Ф. та ін. (Джерело тут  )
• У 1950-х, у США, як протест проти антикомуністичної кампанії сенатора Джозефа Маккарті з багатьох бібліотек Америки було вилучено «підбурювальні книжки»
• В РФ діє Федера́льний списо́к екстремі́стських матеріа́лів — складається Міністерством юстиції Росії (раніше — Росреєстрації) на основі судових рішень. До нього включаються статті, листівки та брошури, книги, номери газет та журналів, кінофільми, відеоролики, музичні твори та твори образотворчого мистецтва. Вперше він був опублікований 14 липня 2007 і спочатку складався з 14 пунктів. З того часу, список регулярно оновлюється і станом на 5 вересня 2010 містить 694 матеріалів. Так, до списку включені окремі пісні українського гурту «Сокира Перуна», стаття-звернення Рафаеля Лемкіна «Радянський геноцид в Україні», брошура «Велесова книга» у перекладі Б. Клесеня та ін.

Доступ до читання книг, визнаних екстремістськими, можна отримати лише у трьох бібліотеках: Російській державній бібліотеці, Російській національній бібліотеці та Державній публічній історичній бібліотеці Росії (Джерело тут )

• У Сполучених Штатах щороку сотні книг оскаржуються та забороняються. Зазвичай це є результатом скарг батьків, які вважають певні книги невідповідними для їхніх дітей (наприклад, книги про сексуальну орієнтацію). У багатьох бібліотеках, включаючи Британську бібліотеку та Бібліотеку Конгресу, еротичні книги зберігаються в окремих колекціях у читальних залах з обмеженим доступом. У деяких бібліотеках для читання певних книг може знадобитися спеціальна програма.

За даними Американської бібліотечної асоціації, заборонена книга – це книга, яка була знята з полиці бібліотеки. Суперечлива книга – це книга, яку, на думку деяких людей, слід видалити з відкритого доступу, але не прибрати  з полиць бібліотеки чи школи.
Американська бібліотечна асоціація веде статистику таких інцидентів та пересилає її до Управління інтелектуальної свободи ALA.
Практика заборони книг є формою цензури з політичних, правових, релігійних, моральних або (рідше) комерційних мотивів (Джерело тут ).

В умовах війни повністю підтримую літературний бан російськомовних видань в бібліотеках,  адже війна це завжди “або те – або інше”. У той же час, наша перемога і мир повернуть українське суспільство до притаманному йому мультикультуралізму та культурної толерантності.  Що запропонуємо?

ДОДАТОК

Прізвища письменників, які підписали листи на підтримку рішення президента росії розпочати військову агресію в Україні :

1. Андронати И.
2. Арбатова М.,
3. Атаманов М.,
4. Белянин Анд.,
5. Балашова В.,
6. Березин Ф.,
7. Быков Юрий,
8. Васильев Вл.,
9. Воронова М.,
10. Забирко Вит.,
11. Злотников Р.,
12. Иевлев П.,
13. Кивинов А.,
14. Климов А.,
15. Колесникова Ирина,
16. Константинов А.,
17. Куняев Ст.,
18. Логинов А.,
19. Лукин Евг.,
20. Лукьяненко С.,
21. Новоженов Лев,
22. Орлов Б.А.,
23. Панов С.,
24. Прилепин Захар,
25. Поляков Ю.,
26. Рейн Евг.,
27. Семенова М.,
28. Столяров Олег,
29. Хаецкая Е.,
30. Щёголев Александр,
31. Щерба Нат.,
32. Эльтеррус Иар,
33. Юденич М.

Повний списки  тут