По сходинках проекту "Моє село - моя бібліотека"

                                         Село, яке живе, творить і мріє…

        Про те, чим живуть сьогодні бібліотеки, напевно знає не кожен. Сучасні бібліотеки – це інформаційні центри, центри комп'ютерної грамотності та доступу до Інтернету, підтримки системи освіти і самоосвіти, міжособистісного спілкування та дозвілля, відродження та зберігання народної культури, підтримки сім'ї та незахищених верств населення, центри виховання правосвідомих громадян України. Бібліотеки живуть, трансформуються відповідно до вимог часу, популяризуючи книгу – як «альфу і омегу всякого знання, першооснову кожної науки» (С. Цвейг). Саме такою і є бібліотека села Котелевого Новоселицького району, яка  свою роботу творчо презентувала 26 листопада в малому залі Будинку культури м. Новоселиця в рамках проекту «Моє село – моя бібліотека», зініційованого Чернівецькою обласною універсальною науковою бібліотекою ім.М.Івасюка.

        У святково прибраній залі в стилі народознавчих традицій з котелевської світлиці «Берегиня» усіх присутніх привітав начальник відділу культури, національностей та релігії Новоселицької РДА Валентин Васильович Скоробогач, який розповів про стан закладів культури району та роль бібліотеки в житті громади, як осередку культури, духовного відродження та просвіти. 

        Розпочався захід слайд-презентацією «Моє рідне село», яку доповнила «Пісня про Новоселиччину» у виконанні автора, одної з ведучих свята , викладача музичної школи, автора дослідницької роботи про розвиток хорового співу в селі Котелеве    Руснак Світлани Сергіївни.  Друга ведуча дійства – бібліотекар  Ротар Роза Іванівна запросила присутніх до подорожі історичними шляхами, культурними та  мистецькими досягненнями рідного села, в яку повів краєзнавець та вчитель історії Олександр Володимирович Оліщук. Про розвиток економічної інфраструктури, новації в народному господарстві, культурно-мистецькому житті розповів голова Котелевської сільської ради Володимир Дмитрович Трипадуш.

    Добра слава йде про жителів села, які не забули смак чистої криничної води дитинства, маминого хліба  та рідний батьківський поріг.  Своєю любов’ю до рідної землі поділився відомий земляк , поет-пісняр, член НСПУ, лауреат обласної літературно-мистецької премії ім.С.Воробкевича, лауреат районної літературно-мистецької премії  ім. С.Сабадаша , заслужений працівник культури України Василь Васильович Васкан, який є автором вірша «Черешнева дорога», що стала візитною карткою села Котелеве . Для автора ця черешнева дорога – є центром Всесвіту, тому він має заповітну мрію – збудувати пам’ятник черешневій дорозі.  Василь Васильович прочитав поезію « У небо піднялася сотня», присвячену  загиблому на Майдані котелевчанину Олександру Щербанюку. Заворожив своїм співом присутніх  співак, композитор, член Всеукраїнської музичної спілки, заслужений артист України, відмінник освіти України, «справжній друг села»   Іван  Михайлович Дерда, який виконав пісні «Моя Україна» на вірші В.Васкана, «Ясени» М.Ткача, «Черемшина» В.Михайлюка.

    Учитель –це людина, яка сіє розумне, добре, вічне, яка все життя працює з книгами, черпає з них інформацію та вкладає по крупинці добірні зерна знань у свідомість своїх учнів.  Ці слова про заслуженого вчителя України Є.Г.Грицуник,  яка близько  15 років є керівником клубу «Надвечір’я», що діє при сільській бібліотеці ,  вона і розповіла про роль бібліотеки в житті сільської громади та їхнього колективу зокрема.   Про тісну співпрацю шкільного колективу та бібліотеки поділилася і заступник директора з виховної роботи Барчук Мар’яна.

        Справжньою окрасою села є люди. Котелево пишається своїми людьми, відомими і звичайними, скромними, працьовитими, які щоденною працею і життям поповнюють джерело людської мудрості і самовідданості.  До таких належить член Національної спілки журналістів України, редактор Новоселицької районної газети «Слово правди» Ганна Леонтіївна Вакарчук, з якою бібліотека тісно співпрацює і яка майже в кожному номері часопису не забуває згадати про свій рідний край.  Гордістю села є також викладач музичної школи, композитор Володимир Федорович Щербанюк, який зробив вагомий внесок у розвиток музичного мистецтва краю, видав «Нариси з історії виникнення духової музики на Новоселиччині», збірники п’єс для учнів музичних шкіл.  Він захопливо виконав для слухачів власний твір «Серенада»(соло на трубі).

       Коли співає Котелеве, завмирає зала… Без  Алли Василівни Постолатій , керівника народного хору «Буковинський вальс» та жіночої вокальної групи «Вірність» не проводиться жодне свято у районі чи селі. Професійні виступи цих колективів і стали прикрасою цієї бібліотечної презентації.

  Кажуть, що села старіють, як і люди. Але, якщо молодь підтримує звичаї, цікавиться своїм корінням, воно розквітає і дає поштовх новим поколінням для нових звершень.  Цікавою була розповідь завідувача дитячим садком, члена поважної родини Топорівських (на сьогодні їх 89) Рози Миколаївни Головко. Вона з гордістю розповіла про один з найбільших родів Котелевого, серед  яких – музиканти, вчителі, лікарі, будівельники, військові  та підкреслила, що жоден з них не оминав бібліотеку, де і черпав знання з того чи іншого питання. А бібліотека села Котелеве сьогодні є тією установою, яка акумулює книги за інтересами всіх верств населення. Тож, до відеподорожі самою бібліотекою, а з 2003 року – ще й Центром  дозвілля молоді, запросила присутніх Ротар Роза Іванівна, бібліотекар для якої нема сумнівів, де сьогодні треба шукати духовне, мудре, вічне.

Останнім акордом свята став потужний  виступ сільського хорового колективу.  Він немов би підтвердив, що село, яке живе, творить і мріє,  має майбутнє, в якому своє почесне місце займає сільська бібліотека.