Бібліотека – море книг,
Бібліотека – храм науки...
Переступайте наш поріг,
Беріть скарби нетлінні в руки!
Зворушлвим був виступ начальника відділу культури Хотинської РДА, учасника АТО на Сході України Марка Юрія Михайловича, який закликав зберегти культуру народу, адже народ, який не має культури, не береже пам'ять про минуле, не має майбутнього, а призначення бібліотеки - зберігати, примножувати людське надбання і за домомогою книги виховувати найкращі люські почуття - любові до всього живого, відповідальності, взаєморозуміння, гордості за національні звичаї і традиції... Знищити культуру потрібно не багато часу, а відродити - століття, а то й зовсім не можливо.
Директор Хотинської централізованої бібліотечної системи Луць Ніна Дмитрівна закликала бібліотекарів працювати по-новому, вловлюючи віяння часу, головний методист Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М.Івасюка Лупан Алла Сільвестрівна надала консультацію щодо сучасних інформаційних послуг бібліотеки та рекомендувала збільшити увагу на національно-патріотичне виховання в бібліотеках, роботу з переселенцями, оформити виставки "Односельчани - герої АТО". Заступник директора Хотинської районної бібліотеки для дітей Семенко Людмила Павлівна зупинилася на різних формах і методах роботи з молодим користувачем, наголосивши, що потрібно все робити для того, щоб дітям було зручно, затишно і комфортно у своїх книгозбірнях.
Бібліотека – храм науки...
Переступайте наш поріг,
Беріть скарби нетлінні в руки!
Сучасна бібліотека - формула успіху
Саме за такою назвою пройшов районний семінар в Керстенецькій сільській бібліотеці Хотинської ЦБС.
Учасники семінару з вуст господині бібліотечного храму Гаврилян Валентини Михайлівни почули про історію села, яке виникло одне з перших на Хотинщині, перша згадка про яке зафіксована у грамоті 1433 року. Свідомі селяни у 1834 році здійснили виступ проти поміщиків та брали участь у Хотинському повстанні 1919 року.
Перша бібліотека в селі була з фондом шість книг та мала двох читачів, сьогодні більше 7 000 книг та 780 користувачів. Бібліотекар місцевої книгозбірні оформила кімнату-музей народної вишивки, де присутні могли побачити зразки вишивки ще позаминулого століття - картини, сорочки, подушки тощо. При бібліотеці діють клуби: "Театр книги", "Струни серця", "Керстенчанка", "Метелики".
Зворушлвим був виступ начальника відділу культури Хотинської РДА, учасника АТО на Сході України Марка Юрія Михайловича, який закликав зберегти культуру народу, адже народ, який не має культури, не береже пам'ять про минуле, не має майбутнього, а призначення бібліотеки - зберігати, примножувати людське надбання і за домомогою книги виховувати найкращі люські почуття - любові до всього живого, відповідальності, взаєморозуміння, гордості за національні звичаї і традиції... Знищити культуру потрібно не багато часу, а відродити - століття, а то й зовсім не можливо.
Директор Хотинської централізованої бібліотечної системи Луць Ніна Дмитрівна закликала бібліотекарів працювати по-новому, вловлюючи віяння часу, головний методист Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М.Івасюка Лупан Алла Сільвестрівна надала консультацію щодо сучасних інформаційних послуг бібліотеки та рекомендувала збільшити увагу на національно-патріотичне виховання в бібліотеках, роботу з переселенцями, оформити виставки "Односельчани - герої АТО". Заступник директора Хотинської районної бібліотеки для дітей Семенко Людмила Павлівна зупинилася на різних формах і методах роботи з молодим користувачем, наголосивши, що потрібно все робити для того, щоб дітям було зручно, затишно і комфортно у своїх книгозбірнях.
На семінарі був присутній керстенецький різьбяр Гладик Іван Степанович, який розповів про своє захоплення та як у бібліотеці він знаходить потрібний візерунок для своїх рамок.
Цікавою для учасників семінару була екскурсія до етнографічного музею села та літературно-меморіального музею братів Хиждеу, яку провели учні місцевої школи. Вони розповіли про різні музейні експонати - предмети побуту, одежі, праці, історію їх походження, місце знахідки та як використовувалися. Гордістю села є і музей братів Хиждеу, один з родоначальників яких - Гаврило - сподвижник Івана Підкови, Тадей - польський письменник. Сини Тадея - Александр Хиждеу - молдавський письменник і фольклорист, просвітитель, Болеслав Хиждеу (1812-1866) - письменник, фольклорист, етнограф. Сини Александра Хиждеу - Богдан Петрічейку (Хиждеу) - молдавський і румунський письменник і вчений, академік Румунської (з 1877 р.), член-кореспондент Петербурзької (з 1883 р.) академії наук.
Перед учасниками семінару виступили учні місцевої школи з показовим заходом, де прозвучали музичні номери, вірші та пісні про мир, про рідну землю, про працю, про книгу...
Немає коментарів:
Дописати коментар