Краєзнавчо-інформаційний проект "Моє село - моя бібліотека"

                               Бібліотека - центр збереження культурно-історичної пам'яті села

    Клішківці... Найбільше село Чернівецької області красуються на найдревніших землях Північної частини Бессарабії та Буковини, на Північному Сході Хотинської височини. Старожили і донині вживають одну із первинних назв села "Плішківці". Перша задокументована згадка про село датується в грамоті Молдавського господаря від 10 лютого 1434 року у переліку сіл боярського слуги Грози та його брата Михайла.
   Розташований на семи горбах,  населений пункт на початку XIX століття став волосним центром 15 сіл Хотинського повіту.
   Такими словами 24 грудня 2015 року у приміщенні місцевої музичної школи розпочалася презентація роботи бібліотеки-філії с. Клішківці Хотинської ЦБС в рамках краєзнавчо-інформаційного пректу "Моє село- моя бібліотека" ініційованого Чернівецькою обласною універсальною науковою бібліотекою імені Михайла Івасюка у 2013 році.
   Бібліотека для громади села - є центром збереження культурно-історичної пам'яті села, патрнером, закладом, де можна знайти відповідь на будь-яке запитання. Створено бібліотеку у 1906 році, більшість книг передано ієромонахом Свято-Миколаївського чоловічого монастиря (м.Київ) отцем Серафимом, який народився у с.Клішківці. Завідував бібліотекою на громадських засадах Чебан Іван Степанович. Роботу сучасної бібліотеки презентувала завідувач місцевої книгозбірні Галичанська Валентина Семенівна, закцентувавши увагу присутніх на співпраці установи з громадою села.

   Серед відомих клішківчан - учителі, лікарі, комбайнери, доярки, інженери, журналісти, художники, поети, композитори, заслужені працівники культури, медицини, освіти ... і відомий на весь світ космонавт, Герой України Леонід Каденюк. Інформацію про своїх односельчан бібліотека ретельно збирає і зберігає. Саме у бібліотеці учні місцевої гімназії черпали інформацію для своїх наукових досліджень, присвячених 575-річчю Клішківців, про що розповіла вчитель географії Палагнюк Світлана Дмитрівна.

   Вчитель історії Марія Миколаївна Попова ознайомила присутніх з видатними людьми села, серед яких: вчителька, учасниця Хотинського повстання Афанасія Антонівна Ковальська; вчитель, автор нарису про с. Клішківці в "Історії міст і сіл УРСР. Чернівецька область" Микола Тимофійович Луценко; літературознавець, перекладач, педагог, кандидат філологічних наук, доцент Олександр Павлович Садовник; заслужений вчитель України, що встановила зв'язок учнів місцевої школи з ветеранами французького полку "Нормандія - Німан" Ніна Іванівна Фуркал; репресована Ніна Іларіонівна Танащук; заслужений журналіст України, головний редактор газети "Хотинські вісті" Василь Петрович Бурлака... Її учні захистили наукові роботи - "Дмитро Сергійович Карвацький - клішковецький літописець", "Історія єврейської общини", "Церква Успіння Пресвятої Богородиці".
      Багато цікавої інформації прозвучало на адресу односельчанина, сільського вчителя, дослідника, історика, етнографа за покликанням душі Дмитра Сергійовича Карвацького, який зробив чи не найбільший внесок в історію рідних Клішківців. Його рукописи ввійшли в основу книги "Клішківці: сторінки минулого і сьогодення" Наталії Володимирівни Мельничук та Якова Семеновича Гайсенюка, про що і розповіла автор Наталія Мельничук. Вона закликала бібліотекарів писати історію сьогодення, адже, крім свого основного призначення бібліотека має стати "хронометражем сучасності", а також додала, що Дмитро Карвацький у 1945 році був сільським  бібліотекарем.

    Кандидата історичних наук, заступника директора з науокво-методичної роботи Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області Богачик Тамару Степанівну з книгою подружила колишня бібліотекар місцевої книгозбірні Скрипник Василина Онуфріївна. Краєзнавчі книги "Край шовкової косиці" М.Ревуцького, "На Севере Бессарабии" стали основою для написання її учнями наукових робіт, коли Тамара Степанівна працювала в Клішковецькій школі. Автор підручників для учнів шкіл з історії Північної Бессарабії запросила бібліотечні установи області до співпраці у освітніх проектах з вивчення краєзнавства.

    Поділився спогадами про співпрацю гімназії і бібліотеки у напрямку історичного краєзнавства колишній директор гімназії, автор книги, "Історія клішковецької гімназії" Петро Йосипович Гановський, який наголосив, що потрібно "писати правду сьогодення", щоб у майбутньому вона не була спотворена.

   Під час презентації роботи місцевої книгозбірні було висвітлено й такі історичні події села Клішківці: 441 місцевих жителів полягли на фронтах II Cвітової війни, 162 особи ввійшли до списку репресованих, 101 клішківчанин загинув під час Голодомору, 25 односельчан брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, 12 - брали участь у бойових діях на території Афганістану, 39 - воювали і воюють у зоні АТО. Хвилиною мовчання було вшановано пам'ять жертв цих подій.

   14 людей очолювало сільську раду Клішківців з населенням майже 6,5 тисяч осіб, але з 2001 року її незмінним головою є Ченківський Василь Матвійович. Про інфраструктуру села, соціально-економічний розвиток розповів заступник сільського голови Сапогівський Анатолій Миколайович.

  Співпрацює бібліотека і з місцевою музичною школою, яка відкрита у 1958 році. Очолює заклад Ольга Теодорівна Кирилюк. Тут навчаються 106 юних музикантів, про будні яких вона і розповіла.

   Пишається село і талановитими художниками В.Я Чебаником, І.В.Діордійчуком, О.М.Піхутом, В.А.Чорнобровом. Виховує естетичні смаки підростаючого покоління Клішковецька філія Хотинської художньої школи, яку очолює художник, педагог Сергій Петрович Божик.

    Незмінним партнером бібліотеки є сільський будинок культури ( директор Галина Степанівна Ткач), всі культурно-освітні заходи прикрашаються виступами місцевих музикантів і вокалістів.    На клішковецькій землі народилися поети і письменники Микола Козак, Руслан Єлинюк, Людмила Тирон, Емілія Палагнюк, Оксана Кирилюк ... Український філолог місцевої школи Світлана Дмитрівна Главачук видала збірки "Зернятка творчості" та "Розмаїття Клішковецької поезії", куди ввійшли їхні твори, а також переможців різноманітних літературних конкурсів.

       Окрасою приміщення стали роботи місцевої майстрині з вишивки Козоріз Н.Д., яка провела майстер-клас з бісероплетіння. ЇЇ хоббі переросло в основне заняття, а роботи замовляють не тільки на Україні, а й з усієї Європи.

   Свої відгуки про роботу книгозбірні залишили керівники клубів при бібліотеці "Джерело" (Валерій Іванович Горбовий) та "Квітникар" (Неля Андріївна Левчишина). Неля Андріївна розповіла, що завдяки газеті "Сільський вісник", яку отримує бібліотека дізналася про проект для сімей, установ та організацій до 25-річчя Незалежності України, в умовах якого - замовити насіння квітів з набору "Прапор", виросити їх, сфотографуватися і надіслати до редакції. Переможці будуть нагороджені подарунками та поїздкою в Голландію.

     Під час заходу прозвучали вірші поета Миколи Козака, пісні "Хотинщина моя", "За Україну, за її волю" у виконанні народного аматорського хору Клішковецького СБК ( керівник О.Параскевін), "Наснилась дівчині калина", "Зажурилася висока гора", "Пісня про Миколая" у виконанні вокального ансамблю Клішковецької музичної школи (керівник В.Мельник).

     Діяльність бібліотеки підсумували директор Чернівецької ОУНБ ім. М.Івасюка Довгань Марія Михайлівна та начальник відділу культури Хотинської РДА Юрій Михайлович Марко, які відмітили багато позитивних моментів діяльності книгозбірні та побажали й надалі діяти з такою ж самовіддачею і результативністю, продовжуючи добрі традиції села у вихованні патріотизму, любові до рідної землі, у збереженні пам'яті минулих поколінь.