МІЖНАРОДНІ ДЕСЯТИЛІТТЯ
(за рішенням Генеральної Асамблеї ООН):
2013 – 2022 рр. – Міжнародне десятиліття зближення культур
2015 – 2024 рр. – Міжнародне десятиліття осіб африканського походження
2014 – 2024 рр. – Десятиліття стійкої енергетики для всіх
2011 – 2020 рр. – Третє міжнародне десятиліття за викорінення колоніалізму
2011 – 2020 рр. – Десятиліття біорізноманіття Організації Об`єднаних Націй
2011 – 2020 рр. – Десятиліття дій за безпеку дорожнього руху
(У зв’язку з ростом дорожньо-транспортних пригод рекомендуємо запланувати тематичні заходи з вивчення правил дорожнього руху, Дні інформації, Дні дій з безпеки руху на дорогах – акції, флеш-моби тощо, спільно з органами державної інспекції дорожнього руху, освітніми закладами, громадськими організаціями).
2010 – 2020 рр. – Десятиліття Організації Об`єднаних Націй, присвячене пустиням і боротьбі з опустеленням
2008 – 2017 рр. – Друге десятиліття Організації Об`єднаних Націй з боротьби за ліквідацію злиднів
2017 рік – Рік Української революції 1917 – 1921 років. З метою вшанування традицій боротьби за незалежність і соборність України та військової звитяги захисників рідної землі, творців національної державності, тисячолітньої історії державотворення нашого народу, визнання історичного значення подій, пов’язаних із визвольною боротьбою початку XX століття та утвердженням української державності у формі Української Народної Республіки, Української Держави і Західноукраїнської Народної Республіки, їх значення для відновлення незалежності у 1991 році, утвердження історичної єдності земель, консолідації суспільства, зміцнення міжнародного авторитету України та у зв’язку зі 100-річчям подій Української революції 1917 – 1921 років Президент України П.Порошенко 22 січня 2016 року проголосив 2017 рік Роком Української революції 1917–1921 років
УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №357/2016 від 26 серпня 2016 року «Про відзначення в Україні 500-річчя Реформації»
З метою визнання вагомого внеску протестантських церков і релігійних організацій в розвиток релігійної, культурної і соціальної сфери України, вияву поваги до їхньої ролі в українській історії та становленні незалежної держави, а також відзначення в Україні 500-річчя Реформації рекомендуємо проводити: тематичні наукові конференції, круглі столи, семінари, просвітницькі заходи з висвітлення історії Реформації; збереження та популяризації визначних вітчизняних пам’яток духовної культури; створення музейних експозицій, присвячених 500-річчю Реформації; проведення фестів духовної християнської музики та співу.
Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження від 8 серпня 2016 р. № 573-р «Про затвердження плану заходів на 2016-2017 роки з реалізації Стратегії подолання бідності»
В ході реалізації Стратегії перед бібліотеками стоять завдання:
Календар пам`ятних літературних дат на 2017 рік
Січень
3 січня – 125 років від дня народження Джона Рональда Руєла Толкіна (Толкієна) (1892–1973), англійського письменника, казкаря
5 січня – 85 років від дня народження Умберто Еко (1932), італійського письменника
14 січня – 80 років від дня народження Євгена Пилиповича Гуцала (1937- 1995) – українського письменника
15 січня – 395 років від дня народження Жана Батіста Мольєра (Поклена) (1622-1673) – французького драматурга
17 січня – 75 років від дня народження Роман Дмитрович Горака, українського письменника, дослідника життя і творчості І.Франка
21 січня – 105 років від дня народження Альфреда Шклярського (1912- 1992) – польського письменника, автора пригодницьких романів
24 січня – 285 років від дня народження П’єра Огюстена Карона де Бомарше (1732-1799), французького драматурга
27 січня – 185 років від дня народження Льюїса Керролла (1832-1898) – англійського письменника, математика, священика
28 січня – 70 років від дня народження Калини Миколаївни Ватаманюк (1947) – української письменниці та журналістки
Лютий
2 лютого – 205 років від дня народження Євгена Павловича Гребінки (1812-1848) – українського поета,
120 років від дня народження Євгена Филимоновича Маланюка (1897-1968) – поета українського зарубіжжя
7 лютого – 205 років від дня народження Чарлза Діккенса (1812-1870) – англійського прозаїка
26 лютого – 215 років від дня народження Віктора Марі Гюго (1802-1885) – французького прозаїка, поета і драматурга
27 лютого – 210 років від дня народження Генрі Уодсворта Лонгфелло (1807-1882) – американського поета, прозаїка
Березень
2 березня – 135 років від дня народження Архипа Юхимовича Тесленка (1882-1911) – українського письменника
5 березня – 190 років від дня народження Леоніда Івановича Глібова (1827-1893) – українського байкаря, поета, журналіста
9 березня – день народження Т. Г. Шевченка (1814-1861) – видатного українського мислителя, поета, художника
16 березня – 135 років від дня народження Христини Олексіївни Алчевської (1882-1931) – української письменниці, педагога, перекладача
18 березня – 175 років від дня народження Стефана Малларме (1842-1898) – французького поета
22 березня – 185 років від дня народження Йоганна Вольфганга Гете (1749-1832), німецького поета, мислителя, природознавця
23 березня – 130 років від дня народження Йозефа Чапека (1887-1945) – чеського письменника
28 березня – 425 років від дня народження Яна Амоса Коменського (1592-1670) – чеського письменника, педагога-гуманіста, громадського діяча.
Квітень
10 квітня – 80-річчя від дня народження Белли Ахатівни Ахмадуліної (1937), письменниці, поета і перекладача
25 квітня – 110 років від дня народження Миколи Петровича Трублаїні (1907-1941) – українського письменника
Травень
5 травня – 110 років від дня народження Ірини Вільде (1907-1982) – української письменниці
15 травня – 160 років від дня народження Андрія Яковича Чайковського (1857- 1935) – українського письменника
17 травня – 95 років від дня народження Анатолія Андрійовича Дімарова (1922-2014) – українського прозаїка
18 травня – 105 років від дня народження Вадима Миколайовича Собка (1912–1981) – українського письменника
24 травня – 105 років від дня народження Михайла Панасовича Стельмаха (1912–1983) – українського письменника
31 травня – 65 років від дня народження Галини Петрівни Христан (1952) – української письменниці, бібліотекаря
Червень
2 червня – 80 років від дня народження Богдана Михайловича Бойка (1937–2000) – українського письменника
28 червня – 305 років від дня народження Жана Жака Руссо (1712–1778)– французького філософа-просвітителя, письменника
Липень
7 липня – 135 років від дня народження Янки Купали (1882–1942) – білоруського поета.
8 липня – 110 років від дня народження Олега Ольжича (Олега Олександровича Кандиби) (1907–1944) – українського письменника, науковця, політичного діяча
14 липня – 120 років від дня народження Мирослава Ірчана (Андрія Дмитровича Баб’юка) (1897 – 1937) – письменника, поета, драматурга і січового стрільця
24 липня – 215 років від дня народження Олександра Дюма (батька) (1802–1870) – французького прозаїка
Серпень
10 серпня – 105 років від дня народження Жоржі Амаду (1912–2001), бразильського письменника, громадсько-політичного діяча
14 серпня – 150 років від дня народження Джона Голсуорсі (1867–1933) – англійського письменника
14 серпня – 60 років від дня народження Ярослава Васильовича Ткачівського (1957), письменника, поета-пісняра
19 серпня – 115 років від дня народження Олеся Васильовича Донченка (1902–1954) – українського письменника
24 серпня – 80 років від дня народження Ніни Леонідівни Бічуї (1937) –української письменниці
27 серпня – 115 років від дня народження Юрія Івановича Яновського (1902 – 1954) – українського письменника
29 серпня – 155 років від дня народження Моріса Метерлінка (1862–1949) – бельгійського драматурга, поета, есеїста, філософа, лауреата Нобелівської премії
30 серпня – 95 років від дня народження Павла Прокоповича Глазового (1922–2004) – українського поета
Вересень
5 вересня – 200 років від дня народження письменника Олексія Миколайовича Толстого (1817–1875), автора трилогії «Ходіння по муках», романів «Аеліта», «Гіперболоїд інженера Гаріна», «Петро І» та ін.
11 вересня – 155 років від дня народження О.Генрі (1862–1910) – американського письменника-новеліста
29 вересня – 470 років від дня народження Сааведи Мігеля де Сервантеса (1547–1616) – іспанського прозаїка
Жовтень
8 жовтня – 125 років від дня народження Марини Іванівни Цвєтаєвої (1892–1941) – російської поетеси
11 жовтня – 75 років від дня народження Володимира Олександровича Яворівського (1942) – українського письменника, публіциста, громадсько-політичного діяча
17 жовтня – 70 років від дня народження Орисі Михайлівни Яхневич (1947) – письменниці, поетеси, авторки пісень
22 жовтня – 130 років від дня народження Джона Ріда (1887–1920) – американського письменника, журналіста
Листопад
3 листопада – 130-річчя від дня народження знаменитого дитячого письменника Самуїла Яковича Маршака, перекладача творів Шекспіра, Бернса, Блейка, Кіплінга, Мілна, Кітса і багатьох інших класиків світової літератури
4 листопада – 75 років від дня народження Дмитра Якимовича Юсипа (1942) – українського письменника, публіциста, літературного критика
9 листопада – 145 років від дня народження Богдана Сильвестровича Лепкого (1872–1941) – українського письменника, перекладача, літературознавця, громадсько-культурного діяча
10 листопада – 130 років від дня народження Арнольда Цвейга (1887–1968) – німецького письменника, громадського діяча
14 листопада – 110 років від дня народження Астрід Анни Емілії Ліндгрен (1907–2002) – шведської письменниці-казкарки
14 листопада – 105 років від дня народження Андрія Самійловича Малишка (1912–1970) – українського поета
30 листопада – 350 років від дня народження Джонатана Свіфта (1667–1745) – англійського письменника-сатирика
30 листопада – 70 років від дня народження Катерини Вакулівни Мотрич (1947) – української письменниці
Грудень
3 грудня – 295 років від дня народження Григорія Савича Сковороди (1722–1794) – українського просвітителя, філософа, поета, музиканта
3 грудня – 70 років від дня народження Миколи Івановича Близнюка (1947) – українського поета
3 грудня – 120 років від дня народження Андрія Васильовича Головка (1897–1972) – українського письменника
18 грудня – 125 років від дня народження Миколи Гуровича Куліша (1892–1942) – видатного українського драматурга світового майсштабу
21 грудня – 100 років від дня народження Генріха Теодора Белля (1917–1985) – німецького прозаїка
22 грудня – 80-річчя від дня народження Едуарда Миколайовича Успенського (1937) – письменника і кіносценариста, автора мультфільмів про крокодила Гену і Чебурашку, історії про дядька Федора і його друзів із Простоквашино та ін.
25 грудня – 90 років від дня народження Олеся Павловича Бердника (1927–2003) – українського письменника-фантаста
31 грудня – 140 років від дня народження Гната Мартиновича Хоткевича (1877–1938) – українського письменника
ЮВІЛЕЇ
980 р. (1037) з дня відкриття Ярославом Мудрим першої бібліотеки в Софійскому соборі в Києві;
140 р. «Лебединому озеру» – світовому шедевру балетного мистецтва, яке забезпечило Петру Чайковському місце у списку великих композиторів всіх часів і народів;
50-літній ювілей святкує фільм «Кавказька полонянка» – комедійний шедевр режисера Леоніда Гайдая.
255 р. — К. Гоцци «Король-олень», «Турандот» (1762)·
240 р. — Р. Б. Шеридан «Школа лихослів`я» (1777)·
195 р. — О. С. Пушкин «Пісня про віщого Олега» (1822)·
180 р. — М. Ю. Лермонтов «Бородіно» (1837)·
155 р. — В. М. Гюго «Знедолені», О. С. Грибоєдов «Лихо з розуму», І. С. Тургенєв «Батьки і діти» (1862)
150 р. — Шарль Де Костер «Легенда і пригоди героїчні, веселі й славні Тіля Уленшпігеля та Ламме Гудзака у Фландрії та деінде»», Ф. М. Достоєвский «Злочин і кара», Г. Ібсен «Пер Гюнт» (1867)
145 р. – Ж. Верн «Навколо світу за 80 днів» (1872)·
140 р. — Л. М. Толстой «Анна Кареніна» (1877)·
135 р. — М. Твен «Принц і бідняк» (1882)·
120 р. — Г. Д. Уеллс «Людина-невидимка» (1897)·
115 р. — А. К. Дойль «Собака Баскервілей» (1902),
105 р. — А. К. Дойль «Загублений світ» (1912)·
95 р. – «Пурпурові вітрила» (1922) О. Гріна·
90 р. — О. М. Толстой «Гіперболоїд інженера Гаріна», М. О. Булгаков «Біла гвардія»· (1927)
80 р. — Дж.Р.Р. Толкін «Гобіт, або Туди й Звідти», А. Крісті «Смерть на Нілі» (1937)·
65 р. — Е. М. Хемінгуей «Старий і море» (1952)·
60 р. — Р. Д. Бредбері «Вино з кульбаби», М. В. Шолохов·
«Доля людини», І. О. Єфремов «Туманність Андромеди» (1957)
6 січня – 145 років від дня народження Олександра Миколайовича Скрябіна (1872–1915), російського композитора, піаніста
8 січня – 70 років Девіду Боуі, найвідомішому «хамелеону рок-музики», неповторному співцю з фантастичними образами, який пішов з життя в 2016 році
12 січня – 110 років від дня народження Сергія Павловича Корольова (1907–1966) – генія радянської космонавтики, українського вченого, конструктора ракетно-космічних систем
14 січня – 135 років від дня народження Івана Івановича Огієнка (митрополита Іларіона) (1882–1972) – українського громадського та церковного діяча, педагога, мовознавця
15 січня – 25 років тому (1992) Верховна Рада України затвердила Державний гімн України «Ще не вмерла Україна»
23 січня – 185 років від дня народження Едуарда Мане (1832–1883), французького живописця
25 січня – 185 років від дня народження Івана Івановича Шишкіна (1832–1892) – російського живописця, графіка
28 січня – 25 років тому (1992) Верховна Рада України затвердила Державний прапор України
31 січня – 220 років з дня народження основоположника камерної музики Франца Пітера Шуберта
17 лютого – 125 років від дня народження Йосифа Сліпого (1892–1984) – визначного українського церковного та громадського діяча, патріарха Української греко-католицької церкви
19 лютого – 25 років тому (1992) Верховна Рада України затвердила тризуб як малий Державний герб України
25 лютого – 130 років від дня народження Леся Курбаса (1887–1937) – українського режисера, актора, теоретика театру, драматурга, засновника театру «Березіль»
22 березня – 175 років від дня народження Миколи Віталійовича Лисенка (1842–1912)– українського композитора, етнографа, громадського діяча
27 березня – 90-ліття від дня народження Мстислава Леопольдовича Ростроповича (1927) – всесвітньо відомого піаніста, віолончеліста і диригента. У 2004 р. журнал Time присвоїв йому звання Героя Європи
25 березня – 150 років з дня народження Артуро Тосканіні, який входить в двадцятку найвидатніших дирижерів світу
1 квітня – 285 років від дня народження Франца Йозефа Гайдна (1732–1809)– австрійського композитора
15 квітня – 565 років від дня народження Леонардо да Вінчі (1452–1519) – італійського живописця, скульптора, архітектора
15 квітня – 250 років з дня народження Клаудіо Монтеверді, італійського дирижера та композитора, чиє надбання до цього часу активно використовується в театральних постановках та опері
18 квітня – 100-річчя від дня народження Георгія Михайловича Віцина (1917) – одного з найвідоміших радянських акторів театру і кіно за комедіями Леоніда Гайдая («Кавказька полонянка», «Операція «И», «Самогонники», «Пес Барбос і незвичайний крос»)
16 травня – 200 років від дня народження Миколи Івановича Костомарова (1817–1885) – українського історика, письменника, публіциста, етнографа, фольклориста
17 червня – 135 років від дня народження Ігоря Федоровича Стравинського (1882–1971) – російського композитора, диригента
21 червня – 285 років від дня народження Йоганна Крістофа Фрідріха Баха (1732 – 1795), німецького композитора
23 червня – 100 років від дня проголошення І Універсалу Української Центральної Ради (1917) про автономію України
28 червня – 440 років від дня народження Пітера Паульса Рубенса (1577–1640) – фламандського живописця
6 липня – 130-річчя від дня народження яскравого представника мистецького авангарду ХХ ст., російського, білоруського та французького художника Марка Захаровича Шагала
16 липня – 80 років від дня народження Ади Миколаївни Роговцевої, (1937), української актриси театру і кіно
17 (29) липня – 200 років від дня народження Івана Костянтиновича Айвазовського (1817–1900), видатного російського художника-мариніста. Серед його шедеврів — «Дев’ятий вал», «Місячна ніч на Босфорі», «Веселка» та ін.
31 липня – 80-річчя від дня народження Едіти Станіславівни П’єхи (1937), співачки, легенди радянської естради
4 (15) серпня – 230 років від дня народження композитора Олександра Олександровича Аляб’єва (1787), який прославився як автор романсів, зокрема «Соловей», «Зимова дорога», «Вечірній дзвін»
7 серпня – 70-ліття від дня народження народної артистки України Софії Михайлівни Ротару (1947)
5 (17) вересня – 160 років від дня народження Костянтина Едуардовича Ціолковського (1857–1935) – учений у галузі ракетної техніки, авіаконструктор, основоположник сучасної космонавтики
14 жовтня – 75 років з часу утворення Української Повстанської Армії (УПА) (1942)
27 жовтня – 235 років від дня народження Нікколо Паганіні (1782–1840) – італійського скрипаля і композитора, одного з основоположників музичного романтизму
18 листопада – 90-річчя від дня народження Ельдара Олександровича Рязанова (1927-2015) – визначного радянського режисера, автора фільмів «Дівчина без адреси», «Гусарська балада», «Бережися автомобіля», «Іронія долі, або З легким паром!», «Службовий роман», «Гараж» та ін.
24 грудня – 80 років від дня народження Вячеслава Максимовича Чорновола (1937–1999) – видатного українського політичного та державного діяча, журналіста, публіциста, Героя України (посмертно)
ЦІКАВІ СВЯТА, ЯСКРАВІ ПОДІЇ, ПАМ`ЯТНІ ДАТИ
Перші два стануться у січні, коли вихідний першого числа буде переноситись на понеділок, друге число, у зв’язку з тим, що припадає на неділю. Другий перенос цього місяця станеться сьомого січня, оскільки це Різдво і припадає воно на суботу. Переноситись цей день буде також на понеділок, дев’ятого січня.
У квітні перенос здійсниться з неділі, шістнадцятого квітня (Великдень) на понеділок, сімнадцятого квітня.
У червні вихідний (на честь Трійці) четвертого числа (неділя) переноситиметься на понеділок, п’ятого числа.
У жовтні також буде перенос державного свята, а саме – Дня захисника Батьківщини, і чотирнадцяте жовтня, субота, перенесеться на шістнадцяте жовтня, понеділок.
Загалом, офіційні вихідні та державні свята дарують громадянам сто шістнадцять (116) днів відпочинку, тобто, в середньому десь три місяці на рік.
З метою виховання громадянина-патріота України, утвердження любові до Батьківщини, духовності, моральності, шанобливого ставлення до національних надбань Українського народу, наслідування найкращих прикладів мужності та звитяги борців за свободу та незалежність України як з історичного минулого, так і захисників, які сьогодні відстоюють суверенітет та територіальну цілісність держави у боротьбі із зовнішньою агресією, а також визначення ефективних механізмів системної взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інститутів громадянського суспільства у питаннях національно-патріотичного виховання було видано Указ Президента України, яким затверджено Стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 – 2020 роки.
Зверніть увагу і на такі документи:
Концепція Державної цільової соціальної програми «Молодь України на 2016 – 2020 роки»; Розпорядження КМУ від 23.09.2015 р. № 998-р «Про заходи з увічнення пам’яті захисників України на період до 2020 року»;
Постанова Верховної Ради України від 12.05.2015 р. № 373– VIII «Про вшанування героїв АТО та вдосконалення національно-патріотичного виховання дітей та молоді»;
«Заходи щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді (Додаток до Наказу МОН України від 16.05.2015 р. № 641), ін.
Основними складовими національно-патріотичного виховання визначено: громадсько-патріотичне, військово-патріотичне і духовно-моральне виховання.
Слід чітко усвідомлювати завдання національно-патріотичного виховання:
– утвердження в свідомості й почуттях особистості патріотичних цінностей, переконань і поваги до культурного та історичного минулого України;
– утвердження гуманістичної моральності як базової складової суспільства;
– культивування кращих рис української ментальності – працелюбності, свободи, справедливості, доброти, чесності, бережливого ставлення до природи;
– підвищення престижу військової служби, а звідси – культивування ставлення до солдата як до захисника Вітчизни, героя тощо.
Форми і методи роботи повинні обиратися, враховуючи вікові особливості, їх уподобання та інтереси, можливості спілкування в мережі Інтернет, традиції місцевих громад, можливості партнерів.
Популярними формами можуть бути: творчий проект «Алфавіт мого міста (селища, села)», тематичний (національно-патріотичний) клуб вихідного дня, майстер-клас з виготовлення арт-листівок для українських воїнів, інтерактивна гра зі створення карти (панно) «Україна – моя країна», авторський стріт-арт на асфальті крейдою (малюнок і назва), патріотичний флеш-моб, презентації на патріотичні теми, портфоліо родинних реліквій і/чи традицій, написання книги пам’яті (родини, району, міста, вулиці, села тощо), станційні ігри (квест «Знайди «Декларацію» – врятуй Незалежність»), створення інфографіки (шевронів, подій), «живий музей», реальні чи віртуальні подорожі історичними музеями та місцями історичних подій, конкурс есеїв, біографічних розвідок та ін.
Особливої уваги заслуговує волонтерська діяльність краян, яка сприяє встановленню соціальних зв’язків, формуванню ініціативності, прагненню пожертвувати вільним часом заради суспільно-значущої роботи.
Важливим чинником національно-патріотичного виховання є феномен Майдану – промовистого свідчення жертовності: заради безумовного дотримання прав людини і поваги до людської гідності, відстоювання загальнонаціональних інтересів, відмовою учасників від особистого заради досягнення спільної мети.
До 85-ї річниці Голодомору 1932-1933 рр. та 70-ліття голодомору на Прикарпатті 1947 р. провести заходи: уроки пам’яті «З присвятою замордованим голодом…», музейні, меморіальні віртуальні екскурсії до місць пам’яті жертв Голодомору, історичні проекти із залученням молоді до пошукової роботи зі збору свідчень про Голодомор, читацькі конференції «Голодні очі. Змарноване дитинство», фестиваль презентацій «Розірваний круг життя. Мистецтво України та світу на знак вшанування жертв голодоморів», застосування інтерактивних форм «Займи позицію», «Відкритий мікрофон».
Січень
22 – День Соборності України
27 – Міжнародний день пам`яті жертв Голокосту
29 – День пам’яті героїв Крут
Лютий
15 – День вшанування учасників бойових дій на території інших держав
20 – День Героїв Небесної Сотні
Березень
26 – День Національної гвардії України
Квітень
11 – Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів
18 – Міжнародний день пам`ятників та історичних місць
Травень
8-9 – Дні пам`яті та примирення, присвячені пам`яті жертв Другої світової війни
9 – День Перемоги
18 – День вишиванки (третій четвер травня)
21 – День пам`яті жертв політичних репресій
23 – День Героїв
29 – Міжнародний день миротворців ООН
Червень
4 – Міжнародний день безневинних дітей – жертв агресії
22 – День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни
25 – День молоді
28 – День Конституції
Серпень
23 – День Прапора
24 – День Незалежності України
Вересень
22 – День партизанської слави
Жовтень
14 – День захисника України, День українського козацтва
28 – День визволення України від фашистських загарбників
Листопад
21 – День Гідності та Свободи
25 – День пам`яті жертв голодомору
Грудень
5 – Міжнародний день волонтера
6 – День Збройних Сил України
Просування книги і читання (популяризація творчості письменників, форми роботи з художньою літературою)
І надалі проводити вивчення потреб і запитів мешканців місцевих громад, аналіз локальних читацьких інтересів, розробляти соціально-орієнтовані проекти даної тематики, які стимулюватимуть суспільні ініціативи в підтримку читання; творчі акції: фестивалі читацьких історій, конкурси есе, дні читацької мрії, факультативи успіху, книжкові фуршети, ювілейні мозаїки, літературні подіуми.
Екологічне виховання, здоровий спосіб життя, обслуговування користувачів з обмеженими фізичними можливостями
Рекомендуємо проводити тренінги, форуми, дні інформації, брати участь та організовувати природоохоронні акції зі збору сміття, озелененню вулиць, парків, очищенню річок і природніх джерел, місячники, декади, екологічні свята та ін. згідно календаря екологічних дат (див. нижче), круглі столи із запрошенням спеціалістів з актуальних питань, формувати тематичні досьє з проблем, важливих для екологічного благополуччя людей
11 січня – Всесвітній день заповідників
11 лютого – Всесвітній день хворого
15 лютого – Міжнародний день дітей, хворих на рак
5 березня – Всесвітній день боротьби з захворюваннями нирок
21 березня – Всесвітній день Землі
22 березня – Всесвітній день води
24 березня – Всесвітній день боротьби з туберкульозом
1 квітня – Міжнародний день птахів
2 квітня – Всесвітній день поширення інформації про аутизм
7 квітня – Всесвітній день здоров`я
20 квітня – День довкілля
22 квітня – Міжнародний день рідної землі
5 травня – Міжнародний день боротьби за права інвалідів
8 травня – Всесвітній день Червоного креста
31 травня – Всесвітній день боротьби з курінням
5 червня – Всесвітній день охорони навколишнього середовища
14 червня – Всесвітній день донора крові
23 серпня – День милосердя і благодійності
27 вересня – Міжнародний день туризму
28 вересня – Міжнародний день глухонімих
4 жовтня – Всесвітній день захисту тварин
9 жовтня – Всесвітній день зору
13 листопада – Міжнародний день сліпих
14 листопада – Всесвітній день боротьби проти діабету
20 листопада – Всесвітній день дитини
1 грудня – Всесвітній день боротьби з СНІДом
3 грудня – Міжнародний день інвалідів
КАЛЕНДАР ЗООЗАХИСНИХ СВЯТ
З 2009 р. з 1 до 9 лютого в різних країнах проходять заходи в пам`ять про людей, які загинули, захищаючи тварин
1 березня – Всесвітній день котів
20 березня – Міжнародний День без мяса
27 квітня– Всесвітній день собак-поводирів
2 липня -Міжнародний День Собак
16 серпня – Міжнародний день бездомних тварин
4 жовтня – Всесвітній день захисту тварин
6 листопада – День пам’яті тварин, які загинули від рук людини
17 листопада – День захисту чорних котів
30 листопада – Міжнародний день домашніх тварин
10 грудня -Міжнародний день прав тварин (В цей день в Європі, Америці та в інших країнах проходять демонстрації із запаленими свічками з метою припинити експлуатацію та вбивство тварин і щоб нагадати людям, що тварини також мають право жити без болі і страху).
Виховання основ здорового способу життя, формування в суспільстві «моди на здоров`я» – одне з важливих соціальних завдань, які стоять перед бібліотеками. За даними Всесвітньої організації охорони здоров`я, стан людини лише на 15% залежить від організації медичної служби, стільки ж приходиться на генетичні особливості, а 70% залежить від способу життя і харчування. І у формуванні у населення уявлення про здоровий спосіб життя особливу роль відіграють бібліотеки, діяльність яких організується за такими напрямками:
При плануванні звернути увагу на:
7 квітня – Всесвітній день здоров`я·
17 травня – Всесвітній день пам’яті жертв СНІДу·
31 травня – Всесвітній день без куріння (День боротьби з курінням) ·
2 червня – День здорового харчування ·
26 червня – Міжнародний день боротьби з вживанням наркотиків та їх незаконним обігом·
10 жовтня – Всесвітній день охорони психічного здоров`я ·
27 вересня – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ТУРИЗМУ, затверджений Генеральною асамблеєю Всесвітньої туристичної організації в 1979 р. Мета: популяризація туризму, висвітлення його внеску в економіку, розвиток зв’язків між народами. Це свято кожного, хто хоч раз відчув себя туристом, вибравшись з буденної суєти на берег річки, в ліс, в поле чи до історичних пам’ятних місць, якими так багата наша земля!
В бібліотеках можна організовувати:
– День туристичної книги;
– Презентації інформаційних ресурсів з туризму;
– Презентації туристичних проектів в Чернівецькій області та районах;
– Тематичні книжкові виставки;
– Виставки путівників по Чернівецькій області;
– Туристичні новини: сторінками періодичних видань;
– Вечір-зустріч «Поради бувалих туристів»;
– Зустрічі працівників турфірм за круглим столом;
– Віртуальні виставки «Туристичні бренди Чернівців та області»;
– Туристичні маршрути-презентації (реальні та віртуальні);
– Фотовиставки, фотоконкурси, розповіді краян «З далеких подорожей повертаючись» та ін.
«Чернівецька область – рай для туристів».
Книжкові виставки з туризму можуть мати такі тематичні розділи – історичними, святими і пам’ятними місцями; Пішохідні маршрути·; Природа і околиці·; транспорт·; Відпочивай!·; Де зупинитися·; Корисна інформація·; Турфірми·;Тури·; Фотогалереї (Панорами краю та його визначні місця)·
ДІЯЛЬНІСТЬ В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ
Сьогодні, коли активно впроваджується реформа децентралізації, увага, здебільшого, зосереджується на процесі об’єднання територіальних громад, реорганізації в освітній та медичній сферах, сфері надання адміністративних послуг тощо. Поряд з цим менш висвітленими залишається чимало питань, які стосуються роботи інших галузей, зокрема культури. Рекомендації щодо організації надання бібліотечних послуг в умовах об’єднаних територіальних громад розробила Національна парламентська бібліотека України, в них детально описано всі форми існування бібліотек в межах ОТГ (сайт НПБУ).
Мережа бібліотек, так як і закладів культури (клубів) в населених пунктах спроможної громади розвиватиметься так, як вирішить сама громада. Заклади фінансуватимуться з місцевого бюджету, тому і рішення щодо їхнього розвитку прийматиметься на рівні громади. Як підготуватись до такого розвитку подій, зберегти робочі місця та оптимізувати мережу закладів, наповнивши їх роботу новим змістом? Потрібно не боятися оптимізації, а чітко зрозуміти, чого ми хочемо та розставити пріоритети. Бібліотека – невід’ємна частина громади. В суспільстві переважає розуміння необхідності збереження бібліотечного обслуговування на місцях за рахунок створення нової моделі сільської бібліотеки як інформаційного, правового, дозвіллєвого, туристичного центру, центру відродження та збереження народної культури, поєднання цифрових технологій з традиційними бібліотечними ресурсами. Бібліотека – це єдина інституція, що надає безкоштовний та вільний доступ усім громадянам до інформації, знань і культурного надбання нації та світу і сприяє просвіті; консолідує українське суспільство; створює можливості для підвищення базових стандартів життя.
Пропонуємо скористатися блогом "Фахівцю бібліосервісу"
Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки ім.І.Франка
(за рішенням Генеральної Асамблеї ООН):
2013 – 2022 рр. – Міжнародне десятиліття зближення культур
2015 – 2024 рр. – Міжнародне десятиліття осіб африканського походження
2014 – 2024 рр. – Десятиліття стійкої енергетики для всіх
2011 – 2020 рр. – Третє міжнародне десятиліття за викорінення колоніалізму
2011 – 2020 рр. – Десятиліття біорізноманіття Організації Об`єднаних Націй
2011 – 2020 рр. – Десятиліття дій за безпеку дорожнього руху
(У зв’язку з ростом дорожньо-транспортних пригод рекомендуємо запланувати тематичні заходи з вивчення правил дорожнього руху, Дні інформації, Дні дій з безпеки руху на дорогах – акції, флеш-моби тощо, спільно з органами державної інспекції дорожнього руху, освітніми закладами, громадськими організаціями).
2010 – 2020 рр. – Десятиліття Організації Об`єднаних Націй, присвячене пустиням і боротьбі з опустеленням
2008 – 2017 рр. – Друге десятиліття Організації Об`єднаних Націй з боротьби за ліквідацію злиднів
ЮВІЛЕЇ, ЩО ВІДЗНАЧАТИМУТЬСЯ НА ДЕРЖАВНОМУ РІВНІ:
2017 рік – Рік Української революції 1917 – 1921 років. З метою вшанування традицій боротьби за незалежність і соборність України та військової звитяги захисників рідної землі, творців національної державності, тисячолітньої історії державотворення нашого народу, визнання історичного значення подій, пов’язаних із визвольною боротьбою початку XX століття та утвердженням української державності у формі Української Народної Республіки, Української Держави і Західноукраїнської Народної Республіки, їх значення для відновлення незалежності у 1991 році, утвердження історичної єдності земель, консолідації суспільства, зміцнення міжнародного авторитету України та у зв’язку зі 100-річчям подій Української революції 1917 – 1921 років Президент України П.Порошенко 22 січня 2016 року проголосив 2017 рік Роком Української революції 1917–1921 років
Рекомендується проводити: тематичні та науково-практичні конференції, круглі столи, культурно-мистецькі заходи, спрямовані на донесення інформації про події Української революції 1917–1921 років, виховання патріотизму та підвищення у громадян, передусім учнівської та студентської молоді, інтересу до історії України; тематичні експозиції та виставки архівних документів, речових пам’яток і фотоматеріалів, тижні історії з відвідуванням реальним або віртуальним експозицій музеїв, зокрема краєзнавчих, кімнат-музеїв визначних подій та діячів Української революції 1917 – 1921 років; сприяння реалізації ініціатив громадськості, спрямованих на збереження та відновлення національної пам’яті, популяризацію української історії та культури, консолідацію на цій основі суспільства; упорядкування поховань загиблих воїнів українських збройних формувань, учасників Української революції 1917 – 1921 років, проведення заходів військово-патріотичного характеру із залученням учасників АТО, громадських об’єднань.
Відзначення 500-річчя РеформаціїУКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №357/2016 від 26 серпня 2016 року «Про відзначення в Україні 500-річчя Реформації»
З метою визнання вагомого внеску протестантських церков і релігійних організацій в розвиток релігійної, культурної і соціальної сфери України, вияву поваги до їхньої ролі в українській історії та становленні незалежної держави, а також відзначення в Україні 500-річчя Реформації рекомендуємо проводити: тематичні наукові конференції, круглі столи, семінари, просвітницькі заходи з висвітлення історії Реформації; збереження та популяризації визначних вітчизняних пам’яток духовної культури; створення музейних експозицій, присвячених 500-річчю Реформації; проведення фестів духовної християнської музики та співу.
Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження від 8 серпня 2016 р. № 573-р «Про затвердження плану заходів на 2016-2017 роки з реалізації Стратегії подолання бідності»
В ході реалізації Стратегії перед бібліотеками стоять завдання:
– сприяння в наданні послуг у сільських населених пунктах:
1) створення на базі сільських закладів культури, зокрема бібліотек, центрів інформації для розв’язання соціально значущих проблем найбільш вразливих категорій громадян (міні-кінотеатр, доступ до Інтернету, безоплатні друковані видання, семінари та навчання тощо);
2) проведення комп’ютеризації сільських клубних, бібліотечних закладів та підключення до Інтернету;
3) розширення переліку якісних бібліотечних послуг та впровадження сучасних дистанційних форм обслуговування користувачів бібліотек, а також розвиток мобільних форм бібліотечного обслуговування осіб похилого віку, одиноких осіб з інвалідністю, дітей-сиріт та малозабезпечених сімей;
4) врахування інтересів і потреб людей з порушенням зору та слуху під час комплектування бібліотечних фондів (книги з великим шрифтом, аудіозаписи, відеозаписи тощо);
5) проведення ремонту і реконструкції будівель і приміщень закладів культури в сільській місцевості та забезпечення їх сучасним обладнанням для безперешкодного доступу до них і комфортного перебування користувачів таких послуг.
– організація дозвілля, оздоровлення та відпочинку дітей:
Організація співпраці загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладів із спортивними закладами, музеями, бібліотеками, театрами, кінотеатрами для пільгового обслуговування дітей.
Кожне, поставлене перед бібліотекою завдання, має закріплятися конкретними заходами в плані роботи. Об`єм планових завдань має відповідати штатному забезпеченню і допустимій нагрузці на основі «Типових норм часу на основні процеси бібліотечної роботи»
В Плані роботи бібліотеки мають врахувати заходи з основних напрямків роботи:
1. Національно-патріотичне виховання;
2. Просування книги і читання (популяризація творчості письменників, форми роботи з художньою літературою);
3. Екологічне;
4. Сімейне (родинне), здоровий спосіб життя;
5. Духовно-естетичне;
6. Профорієнтація;
7. Краєзнавство;
8. Клуби та об`єднання за інтересами;
9.Довідково-бібліографічне та інформаційне обслуговування.
При плануванні врахувати, крім знаменних та пам`ятних дат 2017 року, міжнародні десятиліття, проголошені ООН, ювілеї видатних діячів культури, літератури та мистецтва, історії та науки; «Памятаймо: календар знаменних і пам’ятних дат Чернівецької області на 2017 рік», виданий ОУНБ ім. М. Івасюка та ін.
1) створення на базі сільських закладів культури, зокрема бібліотек, центрів інформації для розв’язання соціально значущих проблем найбільш вразливих категорій громадян (міні-кінотеатр, доступ до Інтернету, безоплатні друковані видання, семінари та навчання тощо);
2) проведення комп’ютеризації сільських клубних, бібліотечних закладів та підключення до Інтернету;
3) розширення переліку якісних бібліотечних послуг та впровадження сучасних дистанційних форм обслуговування користувачів бібліотек, а також розвиток мобільних форм бібліотечного обслуговування осіб похилого віку, одиноких осіб з інвалідністю, дітей-сиріт та малозабезпечених сімей;
4) врахування інтересів і потреб людей з порушенням зору та слуху під час комплектування бібліотечних фондів (книги з великим шрифтом, аудіозаписи, відеозаписи тощо);
5) проведення ремонту і реконструкції будівель і приміщень закладів культури в сільській місцевості та забезпечення їх сучасним обладнанням для безперешкодного доступу до них і комфортного перебування користувачів таких послуг.
– організація дозвілля, оздоровлення та відпочинку дітей:
Організація співпраці загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладів із спортивними закладами, музеями, бібліотеками, театрами, кінотеатрами для пільгового обслуговування дітей.
Кожне, поставлене перед бібліотекою завдання, має закріплятися конкретними заходами в плані роботи. Об`єм планових завдань має відповідати штатному забезпеченню і допустимій нагрузці на основі «Типових норм часу на основні процеси бібліотечної роботи»
В Плані роботи бібліотеки мають врахувати заходи з основних напрямків роботи:
1. Національно-патріотичне виховання;
2. Просування книги і читання (популяризація творчості письменників, форми роботи з художньою літературою);
3. Екологічне;
4. Сімейне (родинне), здоровий спосіб життя;
5. Духовно-естетичне;
6. Профорієнтація;
7. Краєзнавство;
8. Клуби та об`єднання за інтересами;
9.Довідково-бібліографічне та інформаційне обслуговування.
При плануванні врахувати, крім знаменних та пам`ятних дат 2017 року, міжнародні десятиліття, проголошені ООН, ювілеї видатних діячів культури, літератури та мистецтва, історії та науки; «Памятаймо: календар знаменних і пам’ятних дат Чернівецької області на 2017 рік», виданий ОУНБ ім. М. Івасюка та ін.
Січень
3 січня – 125 років від дня народження Джона Рональда Руєла Толкіна (Толкієна) (1892–1973), англійського письменника, казкаря
5 січня – 85 років від дня народження Умберто Еко (1932), італійського письменника
14 січня – 80 років від дня народження Євгена Пилиповича Гуцала (1937- 1995) – українського письменника
15 січня – 395 років від дня народження Жана Батіста Мольєра (Поклена) (1622-1673) – французького драматурга
17 січня – 75 років від дня народження Роман Дмитрович Горака, українського письменника, дослідника життя і творчості І.Франка
21 січня – 105 років від дня народження Альфреда Шклярського (1912- 1992) – польського письменника, автора пригодницьких романів
24 січня – 285 років від дня народження П’єра Огюстена Карона де Бомарше (1732-1799), французького драматурга
27 січня – 185 років від дня народження Льюїса Керролла (1832-1898) – англійського письменника, математика, священика
28 січня – 70 років від дня народження Калини Миколаївни Ватаманюк (1947) – української письменниці та журналістки
Лютий
2 лютого – 205 років від дня народження Євгена Павловича Гребінки (1812-1848) – українського поета,
120 років від дня народження Євгена Филимоновича Маланюка (1897-1968) – поета українського зарубіжжя
7 лютого – 205 років від дня народження Чарлза Діккенса (1812-1870) – англійського прозаїка
26 лютого – 215 років від дня народження Віктора Марі Гюго (1802-1885) – французького прозаїка, поета і драматурга
27 лютого – 210 років від дня народження Генрі Уодсворта Лонгфелло (1807-1882) – американського поета, прозаїка
Березень
2 березня – 135 років від дня народження Архипа Юхимовича Тесленка (1882-1911) – українського письменника
5 березня – 190 років від дня народження Леоніда Івановича Глібова (1827-1893) – українського байкаря, поета, журналіста
9 березня – день народження Т. Г. Шевченка (1814-1861) – видатного українського мислителя, поета, художника
16 березня – 135 років від дня народження Христини Олексіївни Алчевської (1882-1931) – української письменниці, педагога, перекладача
18 березня – 175 років від дня народження Стефана Малларме (1842-1898) – французького поета
22 березня – 185 років від дня народження Йоганна Вольфганга Гете (1749-1832), німецького поета, мислителя, природознавця
23 березня – 130 років від дня народження Йозефа Чапека (1887-1945) – чеського письменника
28 березня – 425 років від дня народження Яна Амоса Коменського (1592-1670) – чеського письменника, педагога-гуманіста, громадського діяча.
Квітень
10 квітня – 80-річчя від дня народження Белли Ахатівни Ахмадуліної (1937), письменниці, поета і перекладача
25 квітня – 110 років від дня народження Миколи Петровича Трублаїні (1907-1941) – українського письменника
Травень
5 травня – 110 років від дня народження Ірини Вільде (1907-1982) – української письменниці
15 травня – 160 років від дня народження Андрія Яковича Чайковського (1857- 1935) – українського письменника
17 травня – 95 років від дня народження Анатолія Андрійовича Дімарова (1922-2014) – українського прозаїка
18 травня – 105 років від дня народження Вадима Миколайовича Собка (1912–1981) – українського письменника
24 травня – 105 років від дня народження Михайла Панасовича Стельмаха (1912–1983) – українського письменника
31 травня – 65 років від дня народження Галини Петрівни Христан (1952) – української письменниці, бібліотекаря
Червень
2 червня – 80 років від дня народження Богдана Михайловича Бойка (1937–2000) – українського письменника
28 червня – 305 років від дня народження Жана Жака Руссо (1712–1778)– французького філософа-просвітителя, письменника
Липень
7 липня – 135 років від дня народження Янки Купали (1882–1942) – білоруського поета.
8 липня – 110 років від дня народження Олега Ольжича (Олега Олександровича Кандиби) (1907–1944) – українського письменника, науковця, політичного діяча
14 липня – 120 років від дня народження Мирослава Ірчана (Андрія Дмитровича Баб’юка) (1897 – 1937) – письменника, поета, драматурга і січового стрільця
24 липня – 215 років від дня народження Олександра Дюма (батька) (1802–1870) – французького прозаїка
Серпень
10 серпня – 105 років від дня народження Жоржі Амаду (1912–2001), бразильського письменника, громадсько-політичного діяча
14 серпня – 150 років від дня народження Джона Голсуорсі (1867–1933) – англійського письменника
14 серпня – 60 років від дня народження Ярослава Васильовича Ткачівського (1957), письменника, поета-пісняра
19 серпня – 115 років від дня народження Олеся Васильовича Донченка (1902–1954) – українського письменника
24 серпня – 80 років від дня народження Ніни Леонідівни Бічуї (1937) –української письменниці
27 серпня – 115 років від дня народження Юрія Івановича Яновського (1902 – 1954) – українського письменника
29 серпня – 155 років від дня народження Моріса Метерлінка (1862–1949) – бельгійського драматурга, поета, есеїста, філософа, лауреата Нобелівської премії
30 серпня – 95 років від дня народження Павла Прокоповича Глазового (1922–2004) – українського поета
Вересень
5 вересня – 200 років від дня народження письменника Олексія Миколайовича Толстого (1817–1875), автора трилогії «Ходіння по муках», романів «Аеліта», «Гіперболоїд інженера Гаріна», «Петро І» та ін.
11 вересня – 155 років від дня народження О.Генрі (1862–1910) – американського письменника-новеліста
29 вересня – 470 років від дня народження Сааведи Мігеля де Сервантеса (1547–1616) – іспанського прозаїка
Жовтень
8 жовтня – 125 років від дня народження Марини Іванівни Цвєтаєвої (1892–1941) – російської поетеси
11 жовтня – 75 років від дня народження Володимира Олександровича Яворівського (1942) – українського письменника, публіциста, громадсько-політичного діяча
17 жовтня – 70 років від дня народження Орисі Михайлівни Яхневич (1947) – письменниці, поетеси, авторки пісень
22 жовтня – 130 років від дня народження Джона Ріда (1887–1920) – американського письменника, журналіста
Листопад
3 листопада – 130-річчя від дня народження знаменитого дитячого письменника Самуїла Яковича Маршака, перекладача творів Шекспіра, Бернса, Блейка, Кіплінга, Мілна, Кітса і багатьох інших класиків світової літератури
4 листопада – 75 років від дня народження Дмитра Якимовича Юсипа (1942) – українського письменника, публіциста, літературного критика
9 листопада – 145 років від дня народження Богдана Сильвестровича Лепкого (1872–1941) – українського письменника, перекладача, літературознавця, громадсько-культурного діяча
10 листопада – 130 років від дня народження Арнольда Цвейга (1887–1968) – німецького письменника, громадського діяча
14 листопада – 110 років від дня народження Астрід Анни Емілії Ліндгрен (1907–2002) – шведської письменниці-казкарки
14 листопада – 105 років від дня народження Андрія Самійловича Малишка (1912–1970) – українського поета
30 листопада – 350 років від дня народження Джонатана Свіфта (1667–1745) – англійського письменника-сатирика
30 листопада – 70 років від дня народження Катерини Вакулівни Мотрич (1947) – української письменниці
Грудень
3 грудня – 295 років від дня народження Григорія Савича Сковороди (1722–1794) – українського просвітителя, філософа, поета, музиканта
3 грудня – 70 років від дня народження Миколи Івановича Близнюка (1947) – українського поета
3 грудня – 120 років від дня народження Андрія Васильовича Головка (1897–1972) – українського письменника
18 грудня – 125 років від дня народження Миколи Гуровича Куліша (1892–1942) – видатного українського драматурга світового майсштабу
21 грудня – 100 років від дня народження Генріха Теодора Белля (1917–1985) – німецького прозаїка
22 грудня – 80-річчя від дня народження Едуарда Миколайовича Успенського (1937) – письменника і кіносценариста, автора мультфільмів про крокодила Гену і Чебурашку, історії про дядька Федора і його друзів із Простоквашино та ін.
25 грудня – 90 років від дня народження Олеся Павловича Бердника (1927–2003) – українського письменника-фантаста
31 грудня – 140 років від дня народження Гната Мартиновича Хоткевича (1877–1938) – українського письменника
ЮВІЛЕЇ
980 р. (1037) з дня відкриття Ярославом Мудрим першої бібліотеки в Софійскому соборі в Києві;
140 р. «Лебединому озеру» – світовому шедевру балетного мистецтва, яке забезпечило Петру Чайковському місце у списку великих композиторів всіх часів і народів;
50-літній ювілей святкує фільм «Кавказька полонянка» – комедійний шедевр режисера Леоніда Гайдая.
***************
КНИГИ-ЮВІЛЯРИ 2017 РОКУ255 р. — К. Гоцци «Король-олень», «Турандот» (1762)·
240 р. — Р. Б. Шеридан «Школа лихослів`я» (1777)·
195 р. — О. С. Пушкин «Пісня про віщого Олега» (1822)·
180 р. — М. Ю. Лермонтов «Бородіно» (1837)·
155 р. — В. М. Гюго «Знедолені», О. С. Грибоєдов «Лихо з розуму», І. С. Тургенєв «Батьки і діти» (1862)
150 р. — Шарль Де Костер «Легенда і пригоди героїчні, веселі й славні Тіля Уленшпігеля та Ламме Гудзака у Фландрії та деінде»», Ф. М. Достоєвский «Злочин і кара», Г. Ібсен «Пер Гюнт» (1867)
145 р. – Ж. Верн «Навколо світу за 80 днів» (1872)·
140 р. — Л. М. Толстой «Анна Кареніна» (1877)·
135 р. — М. Твен «Принц і бідняк» (1882)·
120 р. — Г. Д. Уеллс «Людина-невидимка» (1897)·
115 р. — А. К. Дойль «Собака Баскервілей» (1902),
105 р. — А. К. Дойль «Загублений світ» (1912)·
95 р. – «Пурпурові вітрила» (1922) О. Гріна·
90 р. — О. М. Толстой «Гіперболоїд інженера Гаріна», М. О. Булгаков «Біла гвардія»· (1927)
80 р. — Дж.Р.Р. Толкін «Гобіт, або Туди й Звідти», А. Крісті «Смерть на Нілі» (1937)·
65 р. — Е. М. Хемінгуей «Старий і море» (1952)·
60 р. — Р. Д. Бредбері «Вино з кульбаби», М. В. Шолохов·
«Доля людини», І. О. Єфремов «Туманність Андромеди» (1957)
ЮВІЛЕЇ відомих подій, митців та знаменитостей 2017 року:
1січня – 110 років з дня народження відомого композитора Еріка Шмідта6 січня – 145 років від дня народження Олександра Миколайовича Скрябіна (1872–1915), російського композитора, піаніста
8 січня – 70 років Девіду Боуі, найвідомішому «хамелеону рок-музики», неповторному співцю з фантастичними образами, який пішов з життя в 2016 році
12 січня – 110 років від дня народження Сергія Павловича Корольова (1907–1966) – генія радянської космонавтики, українського вченого, конструктора ракетно-космічних систем
14 січня – 135 років від дня народження Івана Івановича Огієнка (митрополита Іларіона) (1882–1972) – українського громадського та церковного діяча, педагога, мовознавця
15 січня – 25 років тому (1992) Верховна Рада України затвердила Державний гімн України «Ще не вмерла Україна»
23 січня – 185 років від дня народження Едуарда Мане (1832–1883), французького живописця
25 січня – 185 років від дня народження Івана Івановича Шишкіна (1832–1892) – російського живописця, графіка
28 січня – 25 років тому (1992) Верховна Рада України затвердила Державний прапор України
31 січня – 220 років з дня народження основоположника камерної музики Франца Пітера Шуберта
17 лютого – 125 років від дня народження Йосифа Сліпого (1892–1984) – визначного українського церковного та громадського діяча, патріарха Української греко-католицької церкви
19 лютого – 25 років тому (1992) Верховна Рада України затвердила тризуб як малий Державний герб України
25 лютого – 130 років від дня народження Леся Курбаса (1887–1937) – українського режисера, актора, теоретика театру, драматурга, засновника театру «Березіль»
22 березня – 175 років від дня народження Миколи Віталійовича Лисенка (1842–1912)– українського композитора, етнографа, громадського діяча
27 березня – 90-ліття від дня народження Мстислава Леопольдовича Ростроповича (1927) – всесвітньо відомого піаніста, віолончеліста і диригента. У 2004 р. журнал Time присвоїв йому звання Героя Європи
25 березня – 150 років з дня народження Артуро Тосканіні, який входить в двадцятку найвидатніших дирижерів світу
1 квітня – 285 років від дня народження Франца Йозефа Гайдна (1732–1809)– австрійського композитора
15 квітня – 565 років від дня народження Леонардо да Вінчі (1452–1519) – італійського живописця, скульптора, архітектора
15 квітня – 250 років з дня народження Клаудіо Монтеверді, італійського дирижера та композитора, чиє надбання до цього часу активно використовується в театральних постановках та опері
18 квітня – 100-річчя від дня народження Георгія Михайловича Віцина (1917) – одного з найвідоміших радянських акторів театру і кіно за комедіями Леоніда Гайдая («Кавказька полонянка», «Операція «И», «Самогонники», «Пес Барбос і незвичайний крос»)
16 травня – 200 років від дня народження Миколи Івановича Костомарова (1817–1885) – українського історика, письменника, публіциста, етнографа, фольклориста
17 червня – 135 років від дня народження Ігоря Федоровича Стравинського (1882–1971) – російського композитора, диригента
21 червня – 285 років від дня народження Йоганна Крістофа Фрідріха Баха (1732 – 1795), німецького композитора
23 червня – 100 років від дня проголошення І Універсалу Української Центральної Ради (1917) про автономію України
28 червня – 440 років від дня народження Пітера Паульса Рубенса (1577–1640) – фламандського живописця
6 липня – 130-річчя від дня народження яскравого представника мистецького авангарду ХХ ст., російського, білоруського та французького художника Марка Захаровича Шагала
16 липня – 80 років від дня народження Ади Миколаївни Роговцевої, (1937), української актриси театру і кіно
17 (29) липня – 200 років від дня народження Івана Костянтиновича Айвазовського (1817–1900), видатного російського художника-мариніста. Серед його шедеврів — «Дев’ятий вал», «Місячна ніч на Босфорі», «Веселка» та ін.
31 липня – 80-річчя від дня народження Едіти Станіславівни П’єхи (1937), співачки, легенди радянської естради
4 (15) серпня – 230 років від дня народження композитора Олександра Олександровича Аляб’єва (1787), який прославився як автор романсів, зокрема «Соловей», «Зимова дорога», «Вечірній дзвін»
7 серпня – 70-ліття від дня народження народної артистки України Софії Михайлівни Ротару (1947)
5 (17) вересня – 160 років від дня народження Костянтина Едуардовича Ціолковського (1857–1935) – учений у галузі ракетної техніки, авіаконструктор, основоположник сучасної космонавтики
14 жовтня – 75 років з часу утворення Української Повстанської Армії (УПА) (1942)
27 жовтня – 235 років від дня народження Нікколо Паганіні (1782–1840) – італійського скрипаля і композитора, одного з основоположників музичного романтизму
18 листопада – 90-річчя від дня народження Ельдара Олександровича Рязанова (1927-2015) – визначного радянського режисера, автора фільмів «Дівчина без адреси», «Гусарська балада», «Бережися автомобіля», «Іронія долі, або З легким паром!», «Службовий роман», «Гараж» та ін.
24 грудня – 80 років від дня народження Вячеслава Максимовича Чорновола (1937–1999) – видатного українського політичного та державного діяча, журналіста, публіциста, Героя України (посмертно)
ЦІКАВІ СВЯТА, ЯСКРАВІ ПОДІЇ, ПАМ`ЯТНІ ДАТИ
- ·11 січня – Всесвітній день «СПАСИБІ»
- ·17 лютого – День спонтанного прояву доброти
- ·25 березня –День добрих справ
- ·26 квітня – Міжнародний день інтелектуальної власності
- ·31 травня – Всесвітній День блондинок
- ·2 червня – День здорового харчування
- ·9 червня – Міжнародний день друзів
- ·11 липня – Всесвітній День шоколаду
- ·20 липня – Міжнародний день шахмат
- ·28 липня – День PR-спеціаліста
- ·30 липня – Міжнародний день дружби
- ·5 серпня – Міжнародний День світлофору
- ·9 сентября – Міжнародний День краси
- ·1 жовтня – Міжнародний День усмішок
- ·22 жовтня – Свято Білих Лелек
- ·Жовтень (четвертий четвер) – Міжнародний день без паперу
- ·8 листопада – Міжнародний день КВК
- ·13 листопада – Всесвітній день доброти
- ·21 листопада – Всесвітній День привітань
Вихідні дні на 2017 рік
Перенесення робочих днів у 2017 році: дні переносяться тоді, коли державне свято співпадає з вихідним днем. Всього протягом 2017 року таких переносів буде п’ять.Перші два стануться у січні, коли вихідний першого числа буде переноситись на понеділок, друге число, у зв’язку з тим, що припадає на неділю. Другий перенос цього місяця станеться сьомого січня, оскільки це Різдво і припадає воно на суботу. Переноситись цей день буде також на понеділок, дев’ятого січня.
У квітні перенос здійсниться з неділі, шістнадцятого квітня (Великдень) на понеділок, сімнадцятого квітня.
У червні вихідний (на честь Трійці) четвертого числа (неділя) переноситиметься на понеділок, п’ятого числа.
У жовтні також буде перенос державного свята, а саме – Дня захисника Батьківщини, і чотирнадцяте жовтня, субота, перенесеться на шістнадцяте жовтня, понеділок.
Загалом, офіційні вихідні та державні свята дарують громадянам сто шістнадцять (116) днів відпочинку, тобто, в середньому десь три місяці на рік.
Рекомендуємо звернути особливу увагу на такі напрямки
бібліотечної діяльності:
– Національно-патріотичне вихованняЗ метою виховання громадянина-патріота України, утвердження любові до Батьківщини, духовності, моральності, шанобливого ставлення до національних надбань Українського народу, наслідування найкращих прикладів мужності та звитяги борців за свободу та незалежність України як з історичного минулого, так і захисників, які сьогодні відстоюють суверенітет та територіальну цілісність держави у боротьбі із зовнішньою агресією, а також визначення ефективних механізмів системної взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інститутів громадянського суспільства у питаннях національно-патріотичного виховання було видано Указ Президента України, яким затверджено Стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 – 2020 роки.
Зверніть увагу і на такі документи:
Концепція Державної цільової соціальної програми «Молодь України на 2016 – 2020 роки»; Розпорядження КМУ від 23.09.2015 р. № 998-р «Про заходи з увічнення пам’яті захисників України на період до 2020 року»;
Постанова Верховної Ради України від 12.05.2015 р. № 373– VIII «Про вшанування героїв АТО та вдосконалення національно-патріотичного виховання дітей та молоді»;
«Заходи щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді (Додаток до Наказу МОН України від 16.05.2015 р. № 641), ін.
Основними складовими національно-патріотичного виховання визначено: громадсько-патріотичне, військово-патріотичне і духовно-моральне виховання.
Слід чітко усвідомлювати завдання національно-патріотичного виховання:
– утвердження в свідомості й почуттях особистості патріотичних цінностей, переконань і поваги до культурного та історичного минулого України;
– утвердження гуманістичної моральності як базової складової суспільства;
– культивування кращих рис української ментальності – працелюбності, свободи, справедливості, доброти, чесності, бережливого ставлення до природи;
– підвищення престижу військової служби, а звідси – культивування ставлення до солдата як до захисника Вітчизни, героя тощо.
Форми і методи роботи повинні обиратися, враховуючи вікові особливості, їх уподобання та інтереси, можливості спілкування в мережі Інтернет, традиції місцевих громад, можливості партнерів.
Популярними формами можуть бути: творчий проект «Алфавіт мого міста (селища, села)», тематичний (національно-патріотичний) клуб вихідного дня, майстер-клас з виготовлення арт-листівок для українських воїнів, інтерактивна гра зі створення карти (панно) «Україна – моя країна», авторський стріт-арт на асфальті крейдою (малюнок і назва), патріотичний флеш-моб, презентації на патріотичні теми, портфоліо родинних реліквій і/чи традицій, написання книги пам’яті (родини, району, міста, вулиці, села тощо), станційні ігри (квест «Знайди «Декларацію» – врятуй Незалежність»), створення інфографіки (шевронів, подій), «живий музей», реальні чи віртуальні подорожі історичними музеями та місцями історичних подій, конкурс есеїв, біографічних розвідок та ін.
Особливої уваги заслуговує волонтерська діяльність краян, яка сприяє встановленню соціальних зв’язків, формуванню ініціативності, прагненню пожертвувати вільним часом заради суспільно-значущої роботи.
Важливим чинником національно-патріотичного виховання є феномен Майдану – промовистого свідчення жертовності: заради безумовного дотримання прав людини і поваги до людської гідності, відстоювання загальнонаціональних інтересів, відмовою учасників від особистого заради досягнення спільної мети.
До 85-ї річниці Голодомору 1932-1933 рр. та 70-ліття голодомору на Прикарпатті 1947 р. провести заходи: уроки пам’яті «З присвятою замордованим голодом…», музейні, меморіальні віртуальні екскурсії до місць пам’яті жертв Голодомору, історичні проекти із залученням молоді до пошукової роботи зі збору свідчень про Голодомор, читацькі конференції «Голодні очі. Змарноване дитинство», фестиваль презентацій «Розірваний круг життя. Мистецтво України та світу на знак вшанування жертв голодоморів», застосування інтерактивних форм «Займи позицію», «Відкритий мікрофон».
Січень
22 – День Соборності України
27 – Міжнародний день пам`яті жертв Голокосту
29 – День пам’яті героїв Крут
Лютий
15 – День вшанування учасників бойових дій на території інших держав
20 – День Героїв Небесної Сотні
Березень
26 – День Національної гвардії України
Квітень
11 – Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів
18 – Міжнародний день пам`ятників та історичних місць
Травень
8-9 – Дні пам`яті та примирення, присвячені пам`яті жертв Другої світової війни
9 – День Перемоги
18 – День вишиванки (третій четвер травня)
21 – День пам`яті жертв політичних репресій
23 – День Героїв
29 – Міжнародний день миротворців ООН
Червень
4 – Міжнародний день безневинних дітей – жертв агресії
22 – День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни
25 – День молоді
28 – День Конституції
Серпень
23 – День Прапора
24 – День Незалежності України
Вересень
22 – День партизанської слави
Жовтень
14 – День захисника України, День українського козацтва
28 – День визволення України від фашистських загарбників
Листопад
21 – День Гідності та Свободи
25 – День пам`яті жертв голодомору
Грудень
5 – Міжнародний день волонтера
6 – День Збройних Сил України
Просування книги і читання (популяризація творчості письменників, форми роботи з художньою літературою)
І надалі проводити вивчення потреб і запитів мешканців місцевих громад, аналіз локальних читацьких інтересів, розробляти соціально-орієнтовані проекти даної тематики, які стимулюватимуть суспільні ініціативи в підтримку читання; творчі акції: фестивалі читацьких історій, конкурси есе, дні читацької мрії, факультативи успіху, книжкові фуршети, ювілейні мозаїки, літературні подіуми.
Екологічне виховання, здоровий спосіб життя, обслуговування користувачів з обмеженими фізичними можливостями
Рекомендуємо проводити тренінги, форуми, дні інформації, брати участь та організовувати природоохоронні акції зі збору сміття, озелененню вулиць, парків, очищенню річок і природніх джерел, місячники, декади, екологічні свята та ін. згідно календаря екологічних дат (див. нижче), круглі столи із запрошенням спеціалістів з актуальних питань, формувати тематичні досьє з проблем, важливих для екологічного благополуччя людей
11 січня – Всесвітній день заповідників
11 лютого – Всесвітній день хворого
15 лютого – Міжнародний день дітей, хворих на рак
5 березня – Всесвітній день боротьби з захворюваннями нирок
21 березня – Всесвітній день Землі
22 березня – Всесвітній день води
24 березня – Всесвітній день боротьби з туберкульозом
1 квітня – Міжнародний день птахів
2 квітня – Всесвітній день поширення інформації про аутизм
7 квітня – Всесвітній день здоров`я
20 квітня – День довкілля
22 квітня – Міжнародний день рідної землі
5 травня – Міжнародний день боротьби за права інвалідів
8 травня – Всесвітній день Червоного креста
31 травня – Всесвітній день боротьби з курінням
5 червня – Всесвітній день охорони навколишнього середовища
14 червня – Всесвітній день донора крові
23 серпня – День милосердя і благодійності
27 вересня – Міжнародний день туризму
28 вересня – Міжнародний день глухонімих
4 жовтня – Всесвітній день захисту тварин
9 жовтня – Всесвітній день зору
13 листопада – Міжнародний день сліпих
14 листопада – Всесвітній день боротьби проти діабету
20 листопада – Всесвітній день дитини
1 грудня – Всесвітній день боротьби з СНІДом
3 грудня – Міжнародний день інвалідів
КАЛЕНДАР ЗООЗАХИСНИХ СВЯТ
З 2009 р. з 1 до 9 лютого в різних країнах проходять заходи в пам`ять про людей, які загинули, захищаючи тварин
1 березня – Всесвітній день котів
20 березня – Міжнародний День без мяса
27 квітня– Всесвітній день собак-поводирів
2 липня -Міжнародний День Собак
16 серпня – Міжнародний день бездомних тварин
4 жовтня – Всесвітній день захисту тварин
6 листопада – День пам’яті тварин, які загинули від рук людини
17 листопада – День захисту чорних котів
30 листопада – Міжнародний день домашніх тварин
10 грудня -Міжнародний день прав тварин (В цей день в Європі, Америці та в інших країнах проходять демонстрації із запаленими свічками з метою припинити експлуатацію та вбивство тварин і щоб нагадати людям, що тварини також мають право жити без болі і страху).
Виховання основ здорового способу життя, формування в суспільстві «моди на здоров`я» – одне з важливих соціальних завдань, які стоять перед бібліотеками. За даними Всесвітньої організації охорони здоров`я, стан людини лише на 15% залежить від організації медичної служби, стільки ж приходиться на генетичні особливості, а 70% залежить від способу життя і харчування. І у формуванні у населення уявлення про здоровий спосіб життя особливу роль відіграють бібліотеки, діяльність яких організується за такими напрямками:
- ·інформаційна діяльність: організація книжкових виставок, стендів, плакатів;
- · рекламно-видавнича діяльність: випуск рекомендаційних списків літератури, буклетів і пам`яток, оформлення тематичних інфотек;
- · проведення просвітницьких заходів: бесіди, години здоров`я, круглі столи, вікторини, диспути, інтерактивні ігри, тренінги, дні та декади здоров`я, у програмі яких можуть бути: конкурсно-розважальна програма «Спорт – це здоров`я», екскурсії у світ лікарських рослин, ін.
- · відносно нова методика зцілення – музикотерапія. Організувати день здоров`я «Музика, яка лікує», під час якого учасники дізнаються про лікувальний ефект класичної музики та неоднозначний вплив на здоров`я рок-музики.
При плануванні звернути увагу на:
7 квітня – Всесвітній день здоров`я·
17 травня – Всесвітній день пам’яті жертв СНІДу·
31 травня – Всесвітній день без куріння (День боротьби з курінням) ·
2 червня – День здорового харчування ·
26 червня – Міжнародний день боротьби з вживанням наркотиків та їх незаконним обігом·
10 жовтня – Всесвітній день охорони психічного здоров`я ·
27 вересня – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ТУРИЗМУ, затверджений Генеральною асамблеєю Всесвітньої туристичної організації в 1979 р. Мета: популяризація туризму, висвітлення його внеску в економіку, розвиток зв’язків між народами. Це свято кожного, хто хоч раз відчув себя туристом, вибравшись з буденної суєти на берег річки, в ліс, в поле чи до історичних пам’ятних місць, якими так багата наша земля!
В бібліотеках можна організовувати:
– День туристичної книги;
– Презентації інформаційних ресурсів з туризму;
– Презентації туристичних проектів в Чернівецькій області та районах;
– Тематичні книжкові виставки;
– Виставки путівників по Чернівецькій області;
– Туристичні новини: сторінками періодичних видань;
– Вечір-зустріч «Поради бувалих туристів»;
– Зустрічі працівників турфірм за круглим столом;
– Віртуальні виставки «Туристичні бренди Чернівців та області»;
– Туристичні маршрути-презентації (реальні та віртуальні);
– Фотовиставки, фотоконкурси, розповіді краян «З далеких подорожей повертаючись» та ін.
«Чернівецька область – рай для туристів».
Книжкові виставки з туризму можуть мати такі тематичні розділи – історичними, святими і пам’ятними місцями; Пішохідні маршрути·; Природа і околиці·; транспорт·; Відпочивай!·; Де зупинитися·; Корисна інформація·; Турфірми·;Тури·; Фотогалереї (Панорами краю та його визначні місця)·
ДІЯЛЬНІСТЬ В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ
Сьогодні, коли активно впроваджується реформа децентралізації, увага, здебільшого, зосереджується на процесі об’єднання територіальних громад, реорганізації в освітній та медичній сферах, сфері надання адміністративних послуг тощо. Поряд з цим менш висвітленими залишається чимало питань, які стосуються роботи інших галузей, зокрема культури. Рекомендації щодо організації надання бібліотечних послуг в умовах об’єднаних територіальних громад розробила Національна парламентська бібліотека України, в них детально описано всі форми існування бібліотек в межах ОТГ (сайт НПБУ).
Мережа бібліотек, так як і закладів культури (клубів) в населених пунктах спроможної громади розвиватиметься так, як вирішить сама громада. Заклади фінансуватимуться з місцевого бюджету, тому і рішення щодо їхнього розвитку прийматиметься на рівні громади. Як підготуватись до такого розвитку подій, зберегти робочі місця та оптимізувати мережу закладів, наповнивши їх роботу новим змістом? Потрібно не боятися оптимізації, а чітко зрозуміти, чого ми хочемо та розставити пріоритети. Бібліотека – невід’ємна частина громади. В суспільстві переважає розуміння необхідності збереження бібліотечного обслуговування на місцях за рахунок створення нової моделі сільської бібліотеки як інформаційного, правового, дозвіллєвого, туристичного центру, центру відродження та збереження народної культури, поєднання цифрових технологій з традиційними бібліотечними ресурсами. Бібліотека – це єдина інституція, що надає безкоштовний та вільний доступ усім громадянам до інформації, знань і культурного надбання нації та світу і сприяє просвіті; консолідує українське суспільство; створює можливості для підвищення базових стандартів життя.
Пропонуємо скористатися блогом "Фахівцю бібліосервісу"
Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки ім.І.Франка
Щиро дякую за важливу та корисну інформацію!
ВідповістиВидалити